Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2007

у справі №А23/321

за позовом Закритого акціонерного товариства "Промспецодяг"

до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2007, позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 29.06.2006 № 787/0001212301/0/12043 і № 788/0001222301/0/12044; від 27.07.2006 № 923/0001212301/1/13948 і № 924/0001222301/1/13949; від 29.09.2006 №1154/0001212301/2/20899 і № 1153/0001222301/2/20898; від 06.12.2006 №1347/0001212301/3/25119 і № 1346/0001222301/3/25118.

Північна МДПІ у м.Кривому Розі подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Актом перевірки від 20.06.2006 зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що зумовило завищення валових витрат у І кварталі 2005 року на суму 70500 грн., та п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", що зумовило заниження ПДВ за березень 2005 року у сумі 14106 грн.

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.06.2006:

№ 787/0001212301/0/12043 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 15652,50 грн., в тому числі 5700 грн. основного платежу та 9952,50 грн. штрафних санкцій;

№ 788/0001222301/0/12044 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 21159 грн., в тому числі 14106 грн. основного платежу та 7053 грн. штрафних санкцій.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі та надали їм правильну правову оцінку на підставі норм законодавства, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору.

Входячи з положень п.п. "а"п.п. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), якими надано право платнику податку – продавцю товарів (робіт, послуг) збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості) за умови звернення платника податку до суду з позовом про стягнення заборгованості з такого покупця, та достовірно встановивши факт звернення позивачем до суду з відповідним позовом у травні 2003 року, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про виникнення у позивача ще у ІІ кварталі 2003 рок права на віднесення до складу валових витрат суми відповідної заборгованості товариства "Інвест-Кривбас".

Формування таких валових витрат у І кварталі 2005 року та зазначення уточнених показників у складі податкової декларації за цей звітний період не порушувало вимог закону та узгоджувалось з положенням п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 №2181-ІІІ, якими передбачено право платника при самостійному виявлені у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) помилок у показниках раніше поданої податкової декларації, надати уточнюючий розрахунок або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Зважаючи на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2007 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .