Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Усенко Є.А.

при секретарі Кравченко В.О.

за участю представників

позивача Постоєнка М.М., Колосовського Ю.О.

відповідача-1 Денисенка Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2007

у справі № А38/32

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Марганецький гірничо- збагачувальний комбінат"

до 1. Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області,

2. Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області

про стягнення нарахованих на суму бюджетної заборгованості відсотків, -

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006 позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" відсотки, нараховані на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по декларації за січень 2005 року в сумі 77056,18 грн. Стягнуто з Марганецької ОДПІ на користь ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"витрати зі сплати держмита в сумі 770,56 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2007 постанову суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"відсотки, нараховані на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по декларації за січень 2005 року в сумі 54613,51 грн. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"витрати зі сплати держмита в сумі 546,13 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Марганецька ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача процентів, нарахованих на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за січень 2005 року в сумі 54613,51 грн., та прийняти нове рішення про відмову позивачу у позові повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

21.02.2005 позивач подав до податкової інспекції декларацію за січень 2005 року та розрахунок бюджетного відшкодування, згідно з якими до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку визначено 5466566,00 грн. У період з 05.03.2005 по 11.11.2005 заборгованість позивачеві відшкодована, тоді як граничний строк відшкодування за вимогами п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) був 21.03.2005.

Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції виходив з положень ч. 5 п.п. 7.7.3 п. 7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), вказавши, що заборгованість відповідачів документально підтверджується.

Приймаючи нову постанову про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим нарахування процентів в сумі 54613,51 грн. тільки на суму експортного відшкодування, яке повинно бути здійснено протягом 30 днів з дня подачі декларації. У нарахуванні процентів на суму бюджетного відшкодування суд відмовив з тих підстав, що позивач самостійно у декларації визначив, що бюджетне відшкодування повинно бути здійснено протягом трьох наступних звітних періодів, тобто з 01.06.2005 по 30.06.2005. При цьому суд застосував положення ст. 4 Указу Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" від 07.08.1998 № 857/98 (857/98) .

Постановою Вищого адміністративного суду України від 30.11.2010 вказані судові рішення скасовано та відмовлено у задоволенні позову виходячи з того, що з 01.06.2005 відсутні правові підстави для нарахування та стягнення процентів на несвоєчасно здійснене бюджетне відшкодування, оскільки п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" викладено у новій редакції, якою не передбачена можливість такого нарахування та стягнення.

Постановою Верховного Суду України від 04.04.2011 вказана вище постанова Вищого адміністративного суду України скасована, а справа направлена на новий касаційний розгляд.

У постанові Верховного Суду України висловлена правова позиція, згідно з якою до часу набрання чинності п.п. 7.7.8 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) у редакції Закону № 2505-ІV (2505-15) , за яким на суму бюджетного заборгованості нараховується пеня на рівні ставки, розмір якої визначається відповідно до п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", тобто до 01.01.2006, мала застосовуватись процедура узгодження суми та надання бюджетного (експортного) відшкодування, яка діяла до цієї дати, з урахуванням того, що це відшкодування надавалось протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання податкової декларації згідно з редакцією п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Оскільки з набранням чинності Законом України від 07.07.2005 № 2771-ІV (2771-15) , а саме з 28.07.2005, редакція п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яка передбачала нарахування пені, перестала регулювати спірні відносини, однак відповідальність за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень не скасована, Верховний Суд України вказав на право платника податку за період з 05.03.2005 по 28.07.2005 на стягнення суми, нарахованої за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Оскаржені судові рішення ухвалені без врахування позиції щодо обмеження права платника податку на отримання процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості, 28.07.2005.

Враховуючи, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, суд касаційної інстанції вважає за правильне скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд, в ході якого суди повинні врахувати вищевикладену правову позицію щодо необхідності застосовування до 28.07.2005 процедури узгодження суми та надання бюджетного (експортного) відшкодування, яка діяла до цієї дати, з урахуванням того, що це відшкодування надавалось протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання податкової декларації згідно з редакцією п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а також права платника на отримання відповідно до абз. 5 п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) нарахованих на суму бюджетної заборгованості процентів.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2007 скасувати, а справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.