Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Гончар Л.Я.

Сіроша М.В.

Конюшка К.В.

Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у справі за позовом Калуської міської ради до Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації, треті особи: Виконавчий комітет Калуської міської ради Івано –Франківської області, Фонд комунальної власності територіальної громади м. Калуша, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго" про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,-

Ухвалою Івано –Франківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року провадження у справі закрито з підстав, передбачених п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року апеляційна скарга Калуської міської ради Івано –Франківської області задоволена частково, ухвалу Івано –Франківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року скасовано, а матеріали направлено до цього ж суду для продовження її розгляду в іншому складі суду.

На рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга, у якій Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації просить постановлене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.12.2009 року Калуською міською радою прийнято рішення № 1067 "Про включення майна за адресою: м. Калуш, вул. Промислова, 1 до об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Калуша", на підставі якого виконавчим комітетом Калузької міської ради в той же день прийнято рішення за № 474 "Про оформлення права комунальної власності на будівлі та споруди за адресою: м. Калуш, вул. Промислова, 1".

Відповідно до даних витягу Єдиного реєстру об’єктів державної власності та листа Фонду державного майна України за № 10-15-6595 від 31.05.2010 року нерухоме державне майно за місцем знаходження м. Калуш, вул. Промислова, 1 знаходиться на балансі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"та перебуває в управлінні Мінпаливенерго.

Рішенням реєстратора Обласного комунального підприємства "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" від 23.02.2010 року за № 05/256 відмовлено у здійсненні реєстрації за позивачем права власності на об’єкт нерухомості у зв’язку з існуванням конкуренції підстав виникнення права власності у різних осіб, що претендують на спірне майно.

Закриваючи провадження в справі суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підпадає під поняття адміністративної справи, що міститься в статті 3 Кодексу адміністративного судочинства. Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вирішення даного адміністративного спору неможливе без з’ясування питань, якими обґрунтовуються оскаржувані дії (бездіяльність) суб’єкта владних повноважень, а саме без з’ясування законності підстав набуття права власності на об’єкт нерухомості щодо якого ці дії (бездіяльність) вчинено. Суд першої інстанції вважає, що для вирішення заявлених позовних вимог суд повинен дослідити наявність чи відсутність у позивача і третьої особи законних прав на спірний об’єкт нерухомості, дати правову оцінку правомірності набуття кожним із них права власності на цей об’єкт, тобто фактично вирішити майновий спір між позивачем та третьою особою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. з КАС України (2747-15) справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 КАС України, згідно п. 1 ч. 1 цієї статті компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень суб’єкта владних повноважень (нормативно –правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності у випадках, встановлених законом.

Оскільки предметом спору в даній справі є дії (бездіяльність) іншого суб’єкта, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, то розгляд такого спору відноситься до компетенції адміністративного суду. Для вирішення заявлених позовних вимог суд повинен дослідити обставини, які стали підставою для відмови в реєстрації об’єкта нерухомості за позивачем, дати їм правову оцінку та прийняти рішення щодо законності чи незаконності дій (бездіяльності) відповідача, не вирішуючи при цьому питання щодо майнових прав позивача та третьої особи на спірний об’єкт.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального права.

Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.