Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Гончар Л.Я.

Сіроша М.В.

Конюшка К.В.

Черпіцької Л.Т.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський маслосирзавод" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року у справі за позовом першого заступника в інтересах Управління Державного казначейства у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський маслосирзавод" про стягнення суми,-

Постановою Господарського суду Житомирської області від 05 серпня 2008 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року апеляційну скаргу прокуратури Житомирської області задоволено. Постанову суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський маслосирзавод" отриманої часткової компенсації відсоткової ставки на кредитування закупівлі у сільгоспвиробників виробленої сільськогосподарської продукції та кредитування закупівлі обладнання для переробки продукції в розмірі 437 307, 99 грн.

На рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський маслосирзавод", у якій просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ "Андрушівський маслосирзавод"є підприємством, яке переробляє сільськогосподарську продукцію (підприємством агропромислового комплексу) та у відповідності до "Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2005 рік на здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення коротко - і довгострокових кредитів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2005 року № 34 (34-2005-п) (далі по тексту –Порядок), мало право на отримання часткової компенсації відсоткової ставки на кредитування закупівлі у сільгоспвиробників виробленої сільгосппродукції та кредитування закупівлі обладнання для переробки продукції.

Так, пунктом 5 Порядку передбачено, що компенсація за короткостроковими кредитами (кредит на строк до 1 року) надається підприємствам та організаціям агропромислового комплексу –виключно на кредитування закупівлі у сільськогосподарських товаровиробників виробленої ними сільськогосподарської продукції. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 року № 184 (184-2004-п) (із змінами, внесеними постановою КМУ від 15.01.2005 року № 34 (34-2005-п) ), чітко визначений механізм використання і виплати коштів Державного бюджету на здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу, які залучили кредити, та чітко визначений порядок і умови по отриманню компенсацій підприємством.

Протоколом засідання конкурсної комісії з питань кредитування від 29.07.2005 року № 7, ТОВ "Андрушівський маслосирзавод"за результатом конкурсу був визнаний отримувачем часткової компенсації відсоткової ставки за короткостроковими кредитами за рахунок державного бюджету України на умовах Порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 року № 184 (184-2004-п) та від 15.01.2005 року № 34 (34-2005-п) .

На виконання вказаної програми, 08.04.05р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком АППБ "Аваль"та ТОВ "Андрушівський маслосирзавод", ВАТ "Червонський цукровик", ПСП "Корнин", ЗАТ "Житомирський м’ясокомбінат", СТОВ "Агропром-альянс"та СТОВ "Дари ланів"було укладено генеральний договір №010/06 –2/1038 про відкриття кредитної лінії та надання кредитів ( далі по тексту - Генеральний кредитний договір). Термін дії даного договору встановлювався до 07 квітня 2008 року, за умовами якого передбачалося отримання довгострокового кредиту.

08 квітня 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль"та ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" було укладено кредитний договір №010/06-2/1047 в межах Генерального кредитного договору, що за умовами не суперечив нормам чинного законодавства. Термін дії вказаного договору встановлювався до 07.04.06р. та передбачав надання короткострокового кредиту.

Згідно пункту 9 договору №010/06-2/1047 від 08.04.05 р., договір набував чинності з дати його укладення та діяв до часу повного погашення Позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, відсотків за користування кредитом, штрафів та пені).

На виконання своїх зобов’язань, ТОВ "Андрушівський маслосирзавод"погасило кошти отримані від Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль"згідно кредитного договору №010/06-2/1047 та кредитного договору №010/06-2/1048, що підтверджується довідкою №3605/06-2 від 20.12.2006р., виданою ВАТ "Райфайзен БАНК Аваль"Житомирської обласної дирекції.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Основними підставами порушення відповідачем положень Постанови КМУ №184 від 18.02.04р. (184-2004-п) , стало спрямування ним кредитних коштів на цілі, не передбачені вказаною Постановою.

За фактом незаконного заволодіння службовими особами ТОВ "Андрушівський маслосирзавод"за попередньою змовою із службовими особами Житомирської обласної дирекції АППБ "Аваль"коштами державного бюджету в сумі 437 307,99 грн. з використанням завідомо неправдивих документів шляхом зловживання своїм службовим становищем, прокуратурою Житомирської області 31.03.2006 року було порушено кримінальну справу №06/085011 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч.2, 366 ч.2, 191 ч.5, 209 КК України (а.с. 67). Постановою старшого слідчого прокуратури Житомирської області від 16.02.2007р. кримінальну справу було закрито за відсутністю в діях службових осіб ТОВ "Андрушівський маслосирзавод"складу злочину (а.с. 79).

Дана постанова підтверджує ту обставину, що посадові особи відповідача не мали злочинного умислу та не здійснювали підробку даних, а відтак подавали документи на участь у конкурсі щодо отримання компенсації на законних підставах.

Однак, постанова не спростовує доводів позивача щодо нецільового використання ним кредитних коштів, оскільки відповідно до п.2 абз.1 Генерального кредитного договору №010/06-2/1038, обов’язковою умовою надання кредитних коштів є їх цільове використання.

Так, в матеріалах справи містяться відомості про те, що кошти з Державного бюджету України, які були виділені на здійснення фінансової підтримки суб’єктів агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів в сумі 20 299 000,00 грн., позивач використав не на придбання ним сільськогосподарської продукції, що надає право на одержання компенсації за короткостроковим кредитом, а перерахував на розрахункові рахунки ТОВ "Компанія Альянс груп" та ТОВ "Центрпродпостач", здійснивши при цьому оплату за придбання модифікованого жиру. Разом з тим слід зазначити, що вказані підприємства не являються сільськогосподарськими товаровиробниками, а відтак здійснення позивачем вказаних розрахунків суперечить абз. 2 п.5 Постанови КМУ від 18.02.2004 року № 184 (184-2004-п) .

Підтвердженням цьому є наявність укладених позивачем договорів купівлі-продажу товару, а саме:

- договір № 1 від 25.03.2004 року, укладений між ТОВ "Центрпродпостач" (Продавець) та ТОВ "Андрушівський маслосирзавод"(Покупець) (а.с. 41-42).

- два договори за № 1 від 19.04.2005 року, укладені між ТОВ "Компанія Альянс груп" (Продавець) та ТОВ "Андрушівський маслосирзавод"(Покупець).

Згідно банківських виписок про рух грошових коштів по рахункам, позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ "Центрпродпостач"19.04.2005 року в цілому було перераховано 575 000,00 грн., а на розрахунковий рахунок ТОВ "Компанія Альянс груп" перераховано 15 000 000,00 грн. (а.с. 28).

Згідно ст. 119 Бюджетного кодексу України, під нецільовим використанням бюджетних коштів розуміють витрати коштів на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України. Тобто це фінансування за рахунок бюджетних коштів видатків, взагалі не передбачених видатковими статтями затвердженого бюджету (виділеними бюджетним асигнуванням чи кошторисом), або ж фінансування одних статей за рахунок інших статей видатків.

Зокрема, нецільовим використанням бюджетних коштів визнається направлення бюджетних коштів на банківські депозити; придбання різноманітних активів (валюти, цінних паперів, іншого майна) з метою отримання прибутків та/або наступного продажу; здійснення за рахунок бюджетних коштів внесків у статутний фонд іншої юридичної особи чи надання їй благодійної допомоги, використання коштів, що мали цільове спрямування, з іншою метою; витрачання бюджетних коштів за відсутності первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій; витрачання бюджетних коштів понад установлені нормативи, у разі коли такі види витрачання не дозволені нормативно-правовими актами або не обумовлені окремо при виділенні коштів.

Враховуючи те, що ТОВ "Компанія Альянс Груп" та ТОВ "Центрпродпостач" не є сільськогосподарськими виробниками, судова колегія приходить до висновку, що кредитні кошти відповідачем були використані не за цільовим призначенням, а придбані у них товари не є сільськогосподарською продукцією.

До того ж, при аналізі безготівкових розрахунків відповідача згідно Реєстру документів вбачається, що близько 20 млн. грн. ним було перераховано на погашення кредиту згідно кредитного договору. З одного боку, це підтверджує позицію відповідача щодо своєчасності сплати ним зобов’язань по кредиту, а з іншого –суперечить нормам закону, оскілки кредит не може бути погашений за рахунок тих же кредитних коштів, зважаючи на їх цільове призначення.

Отже, виходячи із підрахунку сум коштів, які не могли бути використані відповідачем із відкритої ним кредитної лінії (зважаючи на їх цільове призначення), та враховуючи оплату ним кредиту і виконання умов договорів купівлі-продажу, укладених з ТОВ "Компанія Альянс Груп" та ТОВ "Центрпродпостач", слід зробити висновок про використання відповідачем кредитних коштів не за цільовим призначенням.

Доказами того, що всі кошти відповідачем були використані належним чином можуть слугувати лише виписки банку, в яких відображається залишок кредитних коштів та залишок власних коштів підприємства на початок дня і на його кінець, а також розрахунки банку щодо повернення компенсації. Однак зазначені докази відповідачем не надавалися, про що свідчить їх відсутність в матеріалах даної справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність заявлених позивачем вимог в частині стягнення з ТОВ "Андрушівський маслосирзавод"суми отриманої ним часткової компенсації відсоткової ставки на кредитування закупівлі у сільгоспвиробників виробленої сількогосподарської продукції та кредитування закупівлі обладнання для переробки продукції в розмірі 437 307,99 грн.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський маслосирзавод" відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.