Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. –головуючий,

Кобилянського М.Г.,

Рибченка А.О.,

Стародуба О.П.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2008 року у справі за її позовом до управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про зобов’язання призначити пенсію державного службовця,

У травні 2008 року ОСОБА_6 звернулася в суд з адміністративним позовом й зазначала, що у лютому 1993 року їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , а у 2008 році відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця.

Посилаючись на те, що має більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, просила суд зобов’язати відповідача призначити пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) .

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Зазначала, що судами безпідставно не взято до уваги перебування на державній службі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 у лютому 1993 року призначено пенсію за віком на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) у зв’язку з досягненням пенсійного віку.

У 2008 році вона звернулась із заявою про призначення пенсії державного службовця, у задоволенні якої відмовлено, з посиланням на те, що пенсійного віку нею досягнуто до набуття чинності Закону України "Про державну службу" (3723-12) , тому права на призначення пенсії відповідно до цього закону вона не має.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу"від 16 січня 2003 року (432-15) частину другу статті 37 було викласти в такій редакції:

"На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку".

Прикінцевими положеннями встановлено, що порядок перерахунку пенсій, передбачений цим Законом (1788-12) , поширюється на пенсіонерів, яким пенсія державних службовців призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" (3723-12) .

Як зазначалося, пенсію ОСОБА_6 було призначено до набрання чинності Законом України "Про державну службу" (3723-12) , вказані зміни до Закону (3723-12) відносно визначення кола осіб, що мають право на пенсію державного службовця, не мають зворотної дії в часі і не поширюються на неї.

Прийняття позивача на державну службу без дотримання вимог статті 23 Закону України "Про державну службу", якою встановлено граничний вік перебування на державній службі, не впливає на прийняття суб’єктом владних повноважень рішення про відмову у призначенні пенсії державного службовця.

Висновки судів попередніх інстанцій відповідають обставинам справи, вимогам закону, підстави для їх скасування й ухвалення нового судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2008 року –без змін.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам і оскарженню не підлягає.