Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Островича С.Е., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна Компанія "Дніпроавіа"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року

по справі № 2-а-7288/08/0470

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна Компанія "Дніпроавіа" (надалі –ВАТ "АК "Дніпроавіа")

до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (надалі –СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську)

про визнання протиправними та скасування рішень, -

У серпні 2008 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про протиправним та скасувати рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000348821/16484 від 23.05.2008р. та №0000348821/1/26793 від 30.07.2007р.у, яким ВАТ "АК "Дніпроавіа"нараховано суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 21359,99грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ "АК "Дніпроавіа" суму сплаченого судового збору в розмірі 3,40грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо порушення підприємством термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки товар за контрактом №3-2006 від 10.03.2006р. було імпортовано 10.05.2007р., товар за вказаним контрактом був поставлений на митну територію України 02.04.2007р. та з моменту перетинання митного кордону України цей товар знаходився під митним контролем на митному складі, тому нарахування пені за ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за прострочення термінів здійснення поставки на 52 дня до 10.05.2007р. є неправомірним.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009р., позовні вимоги було задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000348821/16484 від 23.05.2008р. та №0000348821/1/26793 від 30.07.2008р., якими позивачу нараховано суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 19041,99грн. Судові витрати в сумі 3,03грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Задовольняючи частково заявлений позов суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних рішень №0000348821/16484 від 23.05.2008р. та №0000348821/1/26793 від 30.07.2007р. в частині нарахування пені, відповідачем не дотримано річний термін застосування адміністративно-господарських санкцій, обумовлений ст. 250 ГК України. Стосовно нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно Закону (185/94-ВР) , з посиланням на порушення провадження у справі №Б 29/194/04, та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції вказав, що порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності з боку позивача мали місце після порушення провадження у справі про банкрутство, тому дія мораторію на виконання рішення щодо стягнення пені за таке порушення не розповсюджується.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2009р. рішення суду першої інстанції було скасовано в частині задоволення адміністративного позову із прийняттям рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. В інший частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Мотивуючи рішення судова колегія апеляційної інстанції вказала, що преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) передбачено, що цей Закон (2181-14) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Згідно зі ст.15 цього Закону, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом (2181-14) , (або іншими Законами України) не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше - за днем її фактичного подання. При чому, відповідно до вимог п.17.3 цієї норми Закону (2181-14) сплата (стягнення) штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, ст. 250 ГК України на ці правовідносини не розповсюджує свою дію.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та постанову суду апеляційної інстанції в повному обсязі, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини справи.

Контролюючим органом було проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 31.12.2007р., про що складено акт від 12.05.2008р. № 142-08-03/1--1130549.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"від 23.09.1994р., а саме, на підставі укладених контрактів: від 21.02.2007р. №261 з фірмою Print Securities"(Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії); від 04.03.2006р. № 110/141-2006 з фірмою ВАТ "Гідромаш"(Російська Федерація); від 10.03.2006р. № 3-2006 з фірмою ТОВ "Техно-Пульсар"(Російська Федерація) позивачем перераховано кошти за товари відповідно: 25.05.2007р., 15.12.2006р. та 18.12.2006р. Проте, в ході перевірки встановлено, що у бухгалтерському обліку позивача утворилась дебіторська заборгованість:

- за перерахованими 25.05.2007р. на адресу нерезидента у межах виконання контракту від 21.02.2007р. № 261 з фірмою Print Securities"валютними коштами –23.08.2007р.;

- за перерахованими 15.12.2006р. на адресу нерезидента у межах виконання контракту від 04.03.2006р. № 110/141-2006 з фірмою ВАТ "Гідромаш"валютними коштами –15.03.2007р.;

- за перерахованими 18.12.2006р. на адресу нерезидента у межах виконання контракту від 10.03.2006р. № 3-2006 з фірмою ТОВ НТП "Техно-Мульсар"валютними коштами –18.03.2007р.

Згідно даних митного органу фактично обумовлених вищезгаданими контрактами товар імпортовано 27.09.2007р., 26.03.2007р. та 10.05.2007р. відповідно.

Таким чином, перевіркою встановлено, що в порушення норм статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"з урахуванням норм п.1.3 п.1 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. №136 (z0338-99) ( зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.99р. за № 338/3631 (z0338-99) ), ВАТ "АК "Дніпроавіа"при виконанні імпортних операцій по імпортним контрактам було допущено несвоєчасне надходження імпортного товару:

- за контрактом від 21.02.07р. №261 з фірмою Print Securities"на суму 4500дол. США (22725грн.) –34 дня;

- за контрактом від 04.03.2006р. №10/141-2006 з фірмою ВАТ "Гідромаш"на суму 10250дол. США (51762,5грн.) –10 днів;

- за контрактом від 10.03.2006р. №3-2006 з фірмою ТОВ "Техно-Пульсар"на суму 32000 дол. США (112110грн.) –52 дня.

Загальна сума нарахованої пені складає 21359,99грн.

Норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) №185 встановлюють порядок та механізм розрахунків при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій у сфері ЗЕД та відповідальність у разі їх порушення.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та пункту 3.1 Інструкції №136 (z0338-99) , імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документального акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, вимагають одержання індивідуальної ліцензії НБУ.

В ході розгляду справи встановлено, що позивачем не отримувалась індивідуальна ліцензія на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією, отже відстрочення поставки товару за контрактам не повинно перевищувати 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (п.15 ст.1 МК України).

Таким чином, згідно до ст.43 МК України, товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів, що перемішуються через митний кордон України.

За таких обставин, датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД.

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У відповідності до п.11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"органам державної податкової служби надано право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Вказані обставини у їх сукупності свідчать про правомірність дій відповідача по прийняттю рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.05.2008р. №0000348821/16484 та від 30.07.2007р. №0000348821/1/26793 про нарахування та застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 21359,99грн. внаслідок порушення позивачем ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"від 23.09.1994р.

Доводами касаційної скарги висновки суду не спростовуються.

Отже, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна Компанія "Дніпроавіа" –залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст. 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.