Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Співака В.І.,

суддів: Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.09.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення надбавки за безперервну службу,

У липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Міністерства оборони України про стягнення надбавки за безперервну службу.

Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.09.2007 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 7518,08 грн. недоплаченої надбавки за безперервну службу з урахуванням індексів інфляції з період з 01.02.2004 по 01.10.2004.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2008 апеляційну скаргу Міністерства оборони України було залишено без задоволення, а постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.09.2007 –без змін.

У касаційній скарзі Міністерство оборони України не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.09.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2008 та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу"від 05.05.2003 № 389 (389/2003) , Міністру оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 15 років –до 50%, понад 20 років –до 70 %, понад 25 років –до 90 %. Указом Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу"від 05.05.2003 № 389 (389/2003) , не встановлено точний фіксований розмір надбавки, про що свідчить приписка "до"перед зазначенням безпосереднього розміру у відсотках. Конкретний розмір виплат встановлює Міністр оборони України, виходячи із наявності коштів та фінансування. Порядок доведення визначеного Міністром оборони України розміру надбавки до військових частин законодавством не передбачено.

Розміри надбавок до військової частини доводились телеграмами.

Міністр оборони встановив, що починаючи з 01.05.03 року виплату щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України виходячи з наявності фонду грошового забезпечення, проводити в таких відсотках: понад 15 років –10 %, понад 20 років –15 %, понад 25 років –20 %; за листопад та грудень 2003 року: понад 15 років –50 %, понад 20 років –70 %, понад 25 років –90 %; з січня 2004 року: понад 15 років –10 %, понад 20 років –15 %, понад 25 років –20 %; з 01.09.2004 : понад 20 років –50 %, понад 25 років –70 %; з січня 2005 року: понад 15 років –10 %, понад 20 років –15 %, понад 25 років –20 %; з 01.04.2005: понад 15 років –50 %, понад 20 років –60 %, понад 25 років –85 %.

Враховуючи, що Указом Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу"від 05.05.2003 № 389 (389/2003) , не встановлено точний фіксований розмір надбавки, а конкретний розмір виплат встановлює Міністр оборони України, виходячи із наявності коштів та фінансування, то суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов не вірного висновку стягнувши з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 7518,08 грн. недоплаченої надбавки за безперервну службу з урахуванням індексів інфляції з період з 01.02.2004 по 01.10.2004.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права –судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову Гнатенка М.В.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.09.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення надбавки за безперервну службу скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення надбавки за безперервну службу відмовити.

постанова оскарженню не підлягає.