Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Бившева Л.І., Нечитайло О.М., Пилипчук Н.Г., Федоров М.О.,

при секретарі Сватко А.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мале виробничо-комерційне підприємство "ТЕД" (далі –Товариство)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010

у справі № 2а-1093/10/2570

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі –ДПІ)

та державної податкової адміністрації в Чернігівській області (далі –ДПА)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень .

Судове засідання проведено за участю представників:

Товариства –Ковальчука О.О.,

ДПІ –Лисиці О.С.,

ДПА –не з’явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 позов задоволено; визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 25.02.2010 № 0000272320/1 та № 0000262320/1. У прийнятті цього судового акта суд першої інстанції виходив з фактичного здійснення операцій з придбання позивачем товарів та робіт у приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "ТЕН"(далі –ПП "БФ "ТЕН"), тоді як протиправна діяльність названого постачальника не може бути підставою для негативних наслідків для позивача за умови відсутності доказів недобросовісності останнього.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 названу постанову суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено з тих мотивів, що відсутність у справі доказів придбання ПП "БВ "ТЕН"товарів та ресурсів для подальшого здійснення операцій з поставки позивачеві товарно-матеріальних цінностей та підрядних робіт, а також засудження директора цього підприємства ОСОБА_1 за вчинення дій щодо організації фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності свідчить про безтоварність спірних операцій та, як наслідок, про незаконність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за цими операціями.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Товариство просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі, посилаючись на помилкове скасування апеляційним судом правильної та вмотивованої постанови суду першої інстанції зі спору.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засідання представників учасників провадження, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з’ясовано, що за наслідками проведення ДПА невиїзної документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "БФ "ТЕН"за період з 01.07.2007 по 31.10.2008, оформленої актом від 29.12.2009 № 55/35-014/14220076, податковим органом було прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 15.01.2010 № 0000272320/0, згідно з яким Товариству визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 266 132 грн. (у тому числі 177 421 грн. за основним платежем та 88 711 грн. за штрафними санкціями);

податкове повідомлення-рішення від 15.01.2010 № 0000262320/0, за яким позивачеві донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 292 538 грн. (у тому числі 195 025 грн. за основним платежем та 97 513 грн. за штрафними санкціями).

В основу прийняття зазначених рішень податковим органом було покладено висновок про відсутність реального характеру операцій з поставки підрядних робіт та товарів (металопластикових конструкцій, станків тощо), здійснених на виконання договорів, укладених позивачем та ПП "БФ "ТЕН"протягом вересня-листопада 2007 року. Вказаний висновок ґрунтується на: факті засудження директора ПП "БФ "ТЕН"ОСОБА_1 за вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 15.07.2009 у справі № 1-132/2009 за частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) у зв’язку з вчиненням ним дій зі створення юридичної особи з метою незаконної діяльності –незаконного переведення в готівку безготівкових коштів та ухилення від сплати податків; інформації, отриманої від контрагентів ПП "БФ "ТЕН", які не підтвердили наявності взаємовідносин з названим підприємством.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону (334/94-ВР) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (168/97-ВР) .

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи місцевий суд за наслідками дослідження первинних документів (складенням яких були опосередковані спірні операції) дійшов висновку про реальність виконання поставок та робіт постачальником (ПП "БФ "ТЕН") на користь позивача. Адже, як зазначив суд першої інстанції, факт здійснення цих операцій підтверджується наявними у матеріалах справи договорами, планами виконання робіт, їх кошторисами, податковими та видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, банківськими виписками по рахунках тощо, а також доказами подальшої поставки позивачем отриманих робіт та товарів своєму контрагентові –Чернігівській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини.

Апеляційний суд, в свою чергу, не спростувавши вказані обставини, фактично вдався до аналізу операцій ПП "БФ "ТЕН", які були вчинені без участі позивача.

Втім при дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між учасниками попередніх поставок товарів, робіт та послуг (тобто між ПП "БФ "ТЕН"та його контрагентами) не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ПП "БФ "ТЕН"як його безпосереднім постачальником.

Апеляційним судом також не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов’язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов’язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 15.07.2009 у справі № 1-132/2009, за яким було засуджено посадову особу ПП "БФ "ТЕН", також не може бути доказом незаконності дій позивача, фіктивності спірних поставок, позаяк останній не виступав учасником операцій, які досліджувалися у вказаній кримінальній справі.

З урахуванням викладеного у апеляційного суду були відсутні процесуальні підстави для скасування правильного та вмотивованого рішення суду першої інстанції у справі.

А відтак Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду як скасовану помилково.

За таких обставин, переглянувши рішення у межах касаційної скарги, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мале виробничо-комерційне підприємство "ТЕД" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 у справі № 2а-1093/10/2570 скасувати.

3. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 у справі № 2а-1093/10/2570 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.