К-4322/08-С Про стягнення грошової компенсації сум прибуткового податку з доходів фізичних громадян - 19.07.2011 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.10.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2008 у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Головного управління державного казначейства в Житомирській області про стягнення грошової компенсації сум прибуткового податку з доходів фізичних громадян,

У вересні 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 звернулися до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Головного управління державного казначейства в Житомирській області про стягнення грошової компенсації сум прибуткового податку з доходів фізичних громадян.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.10.2007 позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 було задоволено. Стягнуто з Державної судової адміністрації України грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 14404,41 грн., ОСОБА_2 17025,11 грн., ОСОБА_3 15138,07 грн., ОСОБА_4 15489,39 грн., ОСОБА_5 16883,00 грн., ОСОБА_6 14880,58 грн., ОСОБА_7 15002,09 грн., ОСОБА_8 14356,01 грн., ОСОБА_9 17386,41 грн., ОСОБА_10 14789,77 грн., ОСОБА_11 20772,21 грн., ОСОБА_12 5680,53 грн., ОСОБА_13 20218,50 грн., ОСОБА_14 14598,49 грн., ОСОБА_15 6504,16 грн., Малахової Н.М.14714,72 грн., ОСОБА_17 14093,34 грн., ОСОБА_18 16379,91 грн., ОСОБА_19 14105,09 грн., ОСОБА_20 15062,84 грн., ОСОБА_21 14642,53 грн., ОСОБА_22 46734,05 грн., ОСОБА_23 15266,58 грн., ОСОБА_24 21237,38 грн., ОСОБА_25 14539,87 грн., ОСОБА_26 15276, 75 грн., ОСОБА_27 15739,53 грн., ОСОБА_28 15990,69 грн., ОСОБА_29 15364,97 грн., ОСОБА_30 19524,71 грн., ОСОБА_31 16477,20 грн., ОСОБА_32 16556,99 грн., ОСОБА_33 14292,66 грн., ОСОБА_34 17467,37 грн., ОСОБА_35 17011,77 грн., ОСОБА_36 15295,02 грн., ОСОБА_37 16709,71 грн., ОСОБА_38 14931,12 грн., ОСОБА_39 14995,43 грн., ОСОБА_40 14507,22 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2008 апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України було залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.10.2007 – без змін.

У касаційній скарзі Державна судова адміністрація України не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.10.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2008 та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивачам під час їхньої роботи суддею апеляційного суду Житомирської області у 2005 –2006 роках з нарахованої заробітної плати утримано податок з доходів фізичних осіб.

Так задовольняючи позовні вимоги, суд першої та апеляційної інстанції посилалися на Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів"від 10.07.1995 № 584/95 (584/95) згідно якого судді були звільненні від сплати прибуткового податку, статті 130 Конституції України, статті 11 Закону України "Про статус суддів'яким визначено гарантії незалежності суддів, згідно яких держава забезпечує фінансування на належні умови для функціонування судів і діяльності суддів та рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 1-27/2004 (v020p710-04) згідно якого норми про матеріальне і побутове забезпечення суддів, їх соціальний захист не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації. Надання суддям пільг, компенсацій і гарантій не може ставитися у залежність від бюджетного фінансування.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанції погодитися не можна з таких підстав.

Питання матеріального забезпечення суддів врегульовані статтею 44 Закону України "Про статус суддів"від 15.12.1995 № 2862-ХІІ. Зазначена норма не містить положень про звільнення суддів від сплати прибуткового податку. Проте, таке право було запроваджено Указом Президента України від 10.07.95 № 584 (584/95) , в абзаці четвертому статті 1 якого встановлено, що заробітна плата суддів не обкладається прибутковим податком за місцем основної роботи. Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб"від 22.05.2003 № 889-ІV (889-15) для суддів не передбачено звільнення від сплати прибуткового податку. З введенням в дію цього Закону (889-15) абзац 4 статті 1 Указу Президента України від 10.07.95 № 584 (584/95) втратив чинність (перелік указів Президента України, що втрачають чинність з 01.01.2004, затверджений Указом Президента України від 25.12.2003 № 1497 (1497/2003) ).

Нормами Конституції України (254к/96-ВР) , Закону України "Про статус суддів" (2862-12) , як компенсація від втрати заробітку, так і виплата заробітної плати без стягнення податку з доходів фізичних осіб не передбачена, а тому і відсутні підстави вважати порушеними у межах спірних відносин дані норми.

Єдиною підставою для здійснення компенсаційних виплат суддям у зв’язку з втратою частину заробітку, пов’язанню зі сплатою податку з доходів фізичних осіб, було розпорядження Кабінету Міністрів України "Про деякі питання оплати праці суддів"від 20.01.2004 № 22-р (22-2004-р) , абзацами 1, 2 пункту 1 якого дозволено головам судів загальної юрисдикції здійснювати компенсаційні виплати суддям у розмірі 100 відсотків посадового окладу в разі, коли сума нарахованої заробітної плати за місяць, після сплати податку на доходи фізичних осіб, буде нижчою, ніж розмір середньомісячної заробітної плати, нарахованої судді за четвертий квартал 2003 року. При цьому, компенсаційна виплата не повинна перевищувати втрати частини заробітку судді, пов’язаної із справлянням податку на доходи фізичних осіб. Відповідно до пункту 2 вищезазначеного розпорядження така виплата здійснюється у межах видатків на оплату праці, передбачених у Держаному бюджеті України на 2004 рік на утримання органів судової влади.

Однак розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.01.2004 № 22-р (22-2004-р) діяло лише протягом 2004 року та передбачало здійснення компенсаційних виплат у межах видатків на оплату праці, передбачених у Держаному бюджеті на 2004 рік на утримання органів судової влади.

Враховуючи, що законодавством України та іншими нормативно-правовими актами не було передбачено здійснення компенсаційних виплат суддям у зв’язку із справлянням податку з їх заробітної плати за 2005 та 2006 роки, суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку щодо задоволення позову.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.10.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2008 скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Головного управління державного казначейства в Житомирській області про стягнення грошової компенсації сум прибуткового податку з доходів фізичних громадян відмовити.