К-27340/09-С Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання із збору за спеціальне використання водних ресурсів - 19.07.2011 Прийняття

У грудні 2007 року Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" звернулось до суду з адміністративним позовом до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 10.12.2007 року № 0002442341/0/1733 у розмірі 337,00 грн. (в т.ч. за основним платежем —167,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції -170,00грн.).

Постановою Донецького окружного адміністративного від 27.01.2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2009 року у даній справі адміністративний позов задоволено повністю з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.09.2007 року рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради № 5/11-322 "Про реорганізацію комунального підприємства "Донецькоблводоканал" припинено діяльність цього підприємства шляхом приєднання до комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу".

28.11.2007 року Шахтарською ОДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка Виробничого управління водопровідного каналізаційного господарства державного обласного комунального підприємства "Донецькоблводоканал" з питань дотримання вимог податкового законодавства та інших законодавчих актів, за період з 01.10.2006 року по 30.09.2007 року та встановлено порушення Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303 (303-99-п) , "Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.1999 року № 162/379 (z0544-99) , Водного кодексу України (213/95-ВР) , що призвело до заниження збору за спеціальне використання водних ресурсів на суму 167,00 грн.

За результатами перевірки Шахтарською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2007 року № 0002442341/0/1733, яким Шахтарському виробничому управлінню водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства "Донецькоблводоканал" визначено суму податкового зобов'язання із збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 337,00 грн., в тому числі за основним платежем 167,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 170,00 грн.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2008 року у справі № 2-а-218/08 затверджено мирову угоду між Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, відповідно до умов якої усі умови водокористування, встановлені у дозволі № УКР-ДОН-2978 від 21.12.2005 року дійсні до отримання дозволу № УКР-ДОН-3339 від 14.06.2007 року.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно п. 1.2 ст. 1 Закону України від 21.12.2000р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом (2181-14) або іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Згідно пункту 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до положень ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення.

Згідно норм статті 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Відповідно до п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 321 "Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. N 459" (321-2002-п) , право на спеціальне водокористування може бути припинено органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування.

Підстави для припинення права на спеціальне водокористування перелічено в ст. 55 Водного кодексу України, одна з них –закінчення строку спеціального водокористування. У такому разі припинення права на спеціальне водокористування здійснюється за рішенням органу, що видав дозвіл на спеціальне водокористування (ст. 56 цього Кодексу).

З огляду на викладене і з урахуванням мирової угоди, умов дозволу від 21.12.2005 року № Укр-Дон-2978 в тому числі ліміти скидів, зазначені в ньому були наявні у період з 01.01.2007 року до отримання дозволу від 14.06.2007 року № Укр-Дон 3339, отже твердження відповідача щодо закінчення терміну дії дозволу на здійснення спеціального використання водних ресурсів є помилковим.

Таким чином, суди попередніх інстанції дійшли правильного висновку щодо визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2009 року та постанову Донецького окружного адміністративного від 27.01.2008 року по справі № 2-а-2991/08/0570 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.