Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф,

Заїки М.М.,

Співака В.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про призначення пенсії державного службовця,-

У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про призначення пенсії державного службовця.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2008 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії державного службовця. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця з 23.03.2007.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2008 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області було залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2008 –без змін.

Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2008 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволення позову.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (283-94-п) до стажу державної служби зараховуються робота: на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби; на посаді суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональне звання. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 № 503-р (503-97-р) до категорії посад державних службовців були включені посади працівників державної податкової адміністрації, які не мають спеціальних звань.

Листом Державної податкової адміністрації України від 05.09.2007 № 4359/П/04-1119 підтверджено право позивача на пенсію державного службовця.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивач працювала з 27.02.1980 по 23.07.1990 в Ровеньківському міському фінансовому відділі головним бухгалтером, з 23.07.1990 по 05.06.2000 у Державні податковій інспекції м. Ровеньки, з 11.10.2002 по 01.11.2004 працювала в контрольно-ревізійному відділі м. Ровеньки на посаді головного контролера-ревізора.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що дії управління Пенсійного фонду України м. Ровеньки щодо відмови позивачу у нарахуванні пенсії державного службовця у зв'язку з не зарахування періодів роботи на посадах, за якими присвоюються спеціальні звання до 20 річного стажу роботи є незаконними, у зв’язку з чим суди попередніх інстанції дійшли вірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області про призначення пенсії державного службовця –без змін

Ухвала оскарженню не підлягає.