Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Госпрозрахункового заготівельно-виробничого підприємства "Меркурій" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009р. у справі № 2-а-4665/08 за позовом Госпрозрахункового заготівельно-виробничого підприємства "Меркурій" до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання дій протиправними, а рішення -нечинним, -

У вересні 2008 року Госпрозрахункове заготівельно-виробниче підприємство "Меркурій"звернулось з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області в особі його посадових осіб по складанню та внесенню рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 92 від 03.09.2007 року, № 109 від 18.10.2007 року, № 119 від 26.11.2007 року, № 130 від 28.12.2007 року, № 32 від 22.01.2008 року, № 77 від 03.03.2008 року, та визнання нечинними вказаних рішень.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.11.2008р. позов задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009р. постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25.11.2008р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій Госпрозрахункове заготівельно-виробниче підприємство "Меркурій" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та залишити в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25.11.2008р..

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, нараховані за рішеннями № 92, № 109, № 119, № 130, № 32 та № 77 фінансові санкції та пеня, були застосовані до позивача по справі у зв’язку з несвоєчасною сплатою внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон) передбачено, що він регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом (1058-15) , або в частині, що не суперечить цьому Закону (1058-15) . Виключно цим Законом (1058-15) визначаються, зокрема, платники страхових внесків, їх права та обов’язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 12 статті 20 Закону передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про правомірність прийняття УПФУ оскаржуваних рішень.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Госпрозрахункового заготівельно-виробничого підприємства "Меркурій" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.