Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Приватного підприємства "ГІС Телеком" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2008р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009р. у справі № 9/530 за позовом Приватного підприємства "ГІС Телеком" до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання незаконними та скасування Акту, рішення та вимоги, -

Приватне підприємство "ГІС Телеком" звернулось з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання незаконними та скасування Акту № 761 від 09.07.2008р., рішення № 1673 від 09.07.2008р., вимоги № ю955 від 09.07.2008р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскільки позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, то підприємство звільнено від сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2008р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009р., в позові відмовлено. Суди обґрунтували свої висновки безпідставністю і необґрунтованістю заявлених позивачем позовних вимог та законністю прийнятого відповідачем рішення.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Приватне підприємство "ГІС Телеком" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись порушення норми матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами перевірки службовими особами відповідача було складено Акт перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2008 р. за № 761, яким донараховано своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків в сумі 154682,87 грн., при цьому перевіркою встановлено, що станом на 20.06.2008р. сума простроченої заборгованості із сплати із страхових внесків (зборів) за платником становить 124698,62 грн.

На підставі вказаного Акту Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 09.07.2008 р. № 1673, яким застосовано до позивача фінансові санкції у розмірі 127149,29 грн.

Вимогою про сплату боргу № Ю-955 від 09.07.2008р. УПФУ у Святошинському районі міста Києва вимагає у ПП. "ГІС Телеком"сплатити недоїмку зі страхових внесків у розмірі 124 698,62 грн.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують спрощену систему оподаткування, а дія Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва"№727/98 від 03.07.1998р. (727/98) не поширюється на платежі до страхових фондів, у тому числі на страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№ 1058-ІV (1058-15) регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (стаття 5). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом (1058-15) , або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 1 статті 11 Закону № 1058-ІV установлено, що загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об’єднаннях громадян, у фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований чи єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 цього Закону страхувальниками зазначених осіб є їхні роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 належать до платників страхових внесків і зобов’язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 цього нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Разом із цим, у статті 18 Закону № 1058- ІV закріплено, що страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом (1058-15) ; вони не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, з яких складається система оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) , де, як і в Законі № 1058- ІV (1058-15) , не визначено такої пільги як звільнення від сплати цього збору для суб’єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.

Таким чином, страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обов’язок сплачувати страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування осіб, які працюють у суб’єктів підприємницької діяльності –платників єдиного податку, не залежить від статусу платника податку.

Згідно п. 4 ч. 9 ст. 106 вказаного Закону, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників зокрема такі фінансові санкції: за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Відповідно до підпункту 9.3.4. п. 9.3. ст. 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. (z0064-04) , за донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми. Для розрахунку зазначеного штрафу кількість місяців розраховується починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності, за який донараховано (обчислено) суми внесків та закінчуючи місяцем, в якому страхувальник подав звітність, де зазначено такі донараховані суми. Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованих (своєчасно не обчислених) та не сплачених страхових внесків, то за кожне таке донарахування накладається штраф у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом. Тобто порядок розрахунку місяців, за які накладається штраф, чітко визначено у даному нормативно-правовому акті.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що висновки акту перевірки № 761 від 09.07.2008р. та прийнята на їх підставі вимога №Ю-995 від 09.07.2008р., відповідають фактичним обставинам справи, прийняті відповідно до чинного законодавства, у зв’язку з чим відповідачем правомірно було застосовано до позивача рішенням № 1673 від 09.07.2008р. фінансові санкції за не своєчасну сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Приватного підприємства "ГІС Телеком" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2008р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.