Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2009 року у справі №2-а-1916/08 за позовом Ново-Рафалівського споживчого товариства до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання нечинними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, -

Ново-Рафалівське споживче товариство звернулось з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання нечинними та скасування рішень № 131 від 28.12.2007р., № 120 від 23.04.2008р. та № 28 від 22.01.2008р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2009 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, управлінням Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі-прийнято рішення про застосування до Ново-Рафалівського споживчого товариства фінансових санкцій та нарахуванням пені, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: № 131 від 28 грудня 2007 року про застосування штрафу в розмірі 2500,01 грн. та пені в розмірі 650,27 грн., № 28 від 22 січня 2008 року про застосування штрафу в розмірі 14906,09 грн. та пені в розмірі 4615,13 грн., №120 від 23 квітня 2008 року про застосування штрафу в розмірі 14906,09 грн. та пені в розмірі 4615,13 грн.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон) передбачено, що він регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом (1058-15) , або в частині, що не суперечить цьому Закону (1058-15) . Виключно цим Законом (1058-15) визначаються, зокрема, платники страхових внесків, їх права та обов’язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 12 статті 20 Закону передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, оскаржувані рішення № 131, № 120, № 38 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків були прийняті після спливу річного терміну, встановленого у ст. 250 ГК України.

Однак колегія суддів не погоджується з даними висновками судів, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України, він визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Розмір, порядок та строки для застосування фінансових санкцій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) згідно преамбули якого він визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом (1058-15) , а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (1058-15) .

Частиною першою ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що цей Закон (1058-15) регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом (1058-15) , або в частині, що не суперечить цьому Закону (1058-15) .

Згідно з ч. 15 ст. 106 вказаного Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги у зв’язку з тим, що при прийнятті оскаржуваних рішень було пропущено річний строк передбачений ст. 250 ГК України. Суд апеляційної інстанції на вказане порушення уваги не звернув.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги Ново-Рафалівського споживчого товариства про визнання нечинними та скасування рішень Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області № 131 від 28.12.2007р., № 120 від 23.04.2008р. та № 28 від 22.01.2008р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені є необґрунтованими, а тому судові рішення, ухвалені у даній справі, підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2009 року скасувати, та ухвалити у справі нове рішення.

В позові Ново-Рафалівського споживчого товариства до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання нечинними та скасування рішень визнання нечинними та скасування рішень № 131 від 28.12.2007р., № 120 від 23.04.2008р. та № 28 від 22.01.2008р. –відмовити.

постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.