Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні

касаційні скарги заступника прокурора Харківської області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2009

у справі № 2а-22973/08 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Державного науково-виробничого підприємства "Об’єднання Комунар"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

за участю прокуратури Харківської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009, позов ДНВП "Об’єднання Комунар"задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі - СДПІ у м. Харкові) від 21.10.2008 № 0000180841/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року на 3077755,00 грн.

В касаційних скаргах заступник прокурора Харківської області, СДПІ у м. Харкові просять скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(далі – Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ), ст. 159 КАС України, ст.ст. 215, 216, 228 ЦК України.

Заперечуючи проти касаційних скарг, ДНВП "Об’єднання Комунар"просить залишити скарги без задоволення як безпідставні.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Суд встановив, що СДПІ у м. Харкові проведена позапланова документальна виїзна перевірка ДНВП "Об’єднання "Комунар""з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 3960000,00 грн. за липень 2008 року на рахунок платника у банку, що виникло за рахунок від’ємного значення чистої суми зобов’язань з податку на додану вартість, задекларованого за вересень, грудень 2007 року, січень, березень, квітень та червень 2008 року. За результатами цієї перевірки складено акт від 13.10.2008 № 2098/41-018/14308730 та прийнято зазначене податкове повідомлення-рішення.

Згідно з актом перевірки ДНВП "Об’єднання "Комунар""в порушення підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР завищено задекларовану суму бюджетного відшкодування за липень 2008 року на 3059322,00 грн. внаслідок заявлення до бюджетного відшкодування тієї частини податку, яка була фактично сплачена позивачем у вересні, грудні 2007 року, січні, березні, квітні 2008 року. Крім того, за висновком контролюючого органу в порушення підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 цієї статті позивач завищив від’ємне значення чистої суми податкових зобов’язань (різниці між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту) за квітень та червень 2008 року на загальну суму 73376,00 грн. внаслідок включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Строй Еліт Стиль", з посиланням на те, що це підприємство не подає податкову і фінансову звітність з І кварталу 2008 року, податкові зобов’язання за лютий-червень 2008 на нарахувало, податки не сплачувало, за юридичною та фактичною адресою не знаходиться.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР суми податку на додану вартість, які підлягають включенню до податкового кредиту звітного періоду, визначаються виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 цієї статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Включені позивачем суми податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджені податковими накладними, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону.

Приєднані до справи письмові докази (договір підряду № 37 від 11.06.2007, додаткова угода від 07.04.2008, розрахунок ціни договору, акти виконаних робіт підрядних робіт за грудень 2007, червень 2008 року (типова форма № КБ-2в), податкові накладні від 30.12.2008 № 2113, від 09.06.2008 № 556, локальний кошторис робіт з ремонту покрівлі, розрахунки прямих витрат і загально-виробничих витрат до цього кошторису, локальний кошторис на заміну віконних блоків, платіжні доручення, податкові накладні на поставку заводом "Комунароблікмаш"ДНВП "Об’єднання "Комунар""ПП "СтройЕлітСтиль"телевізорів, накладні на відпуск готових виробів (телевізорів Master) зі складу, довіреності на отримання цінностей (телевізорів Master), акти звірки взаємних розрахунків між ДНВП "Об’єднання "Комунар""та ПП "СтройЕлітСтиль"від 01.04.2008 та від 14.04.2008, угода про зарахування зустрічних однорідних вимог між цими підприємствами від 18.04.2008) підтверджують факт виконання ПП "СтройЕлітСтиль" робіт з ремонту покрівлі корпусу № 3 цеху № 10 ДНВП "Об’єднання "Комунар""вартістю 329659,20 грн., в тому числі ПДВ 54943,20 грн., та робіт з обшивки ліхтаря ї заміни віконних блоків вартістю 110596,80 грн., в тому числі ПДВ 18432,80 грн., а також факт розрахунку позивача за вказані роботи. На момент виконання договору ПП "СтройЕлітСтиль"та виписування вказаних податкових накладних перебував в Реєстрі платників податку на додану вартість, що підтверджується даними офіційного сайту ДПА України станом на 15.10.2008 (а.с.69, т.2).

Будь-яких доводів на спростування факту поставок ремонтних робіт, на які ПП "СтройЕлітСтиль" видані податкові накладні на суму 329659,20 грн., в тому числі ПДВ 54943,20 грн., та на суму 110596,80 грн., в тому числі ПДВ 18432,80 грн., СДПІ не наведено.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом "а"підпункту 7.7.2 пункту 7.7 в редакції Закону України від 28.12.2007 № 107-VI (107-17) визначено, що в разі коли в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Нормою цього підпункту зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 28.12.2007 № 107-VI (107-17) , встановлено правило, згідно з яким якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Судами попередніх інстанцій вірно застосовані наведені норми. Виходячи із суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР, як повернення з бюджету надмірно сплаченого податку безвідносно до податкового періоду, в якому сталася подія надмірної сплати податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону є фактична сплата податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Факт сплати позивачем податку в сумах, задекларованих до відшкодування за вересень, грудень 2007 року, січень, березень, квітень 2008 року СДПІ не заперечується, так само як і не заперечується правильність формування позивачем податкового кредиту як за ці, так і будь-які інші попередні їм звітні податкові періоди.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність законодавчої заборони задекларувати до відшкодування в декларації за липень 2008 року сум податку, вказаних в рядку 24 декларацій за вересень, грудень 2007 року, січень, березень, квітень 2008 року. При цьому такий висновок зроблений з врахуванням того, що, як встановлено в судовому процесі, позивач до липня 2008 року не приймав рішення про зарахування цих сум в рахунок погашення поточних податкових зобов’язань або про їх відшкодування з бюджету.

Наведене спростовує доводи касаційних скарг про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційні скарги заступника прокурора Харківської області, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2009, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 –без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.