Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е.

розглянувши у письмовому

провадженні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2009

у справі № 2а-4761/08 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2009, позов задоволений: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Києва від 29.02.2008 № 0030801702/0, від 01.04.2008 № 0030801702/1 про визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3418,97 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що перевищення позивачем обсягу виручки від реалізації продукції мало місце у ІІІ кварталі 2007 року, коли позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, тоді як з ІV кварталу 2007 року позивач перейшов на загальну систему оподаткування, як це встановлено ст. 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 № 727/98 (727/98) (далі –Указ № 727/98). З огляду на це суд дійшов висновку, що підстави для донарахування податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб відсутні.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої й апеляційної інстанцій ст. 5 Указу № 727/98 (727/98) , ст. 13 Декрету КМ України "Про прибутковий податок з громадян"від 26.12.1992 № 13-92 (далі –Декрет № 13-92).

Позивач не реалізував право подати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

ДПІ у Київському районі м. Харкова проведена виїзна планова перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 30.09.2007, за результатами якої складений акт перевірки від 12.02.2008 № 716/17-218/2174401167 та прийняте вказане податкове повідомлення-рішення.

Перевіркою встановлено порушення ст. 1 Указу № 727/98 (727/98) , ст. 13 Декрету № 13-92 внаслідок позивачем перевищення граничного обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за ІІІ квартал 2007 року (обсяг виручки від реалізації (робіт, послуг) складав 645349,00 грн.) при тому, що позивач не сплатив податкові зобов’язання з отриманого доходу.

Відповідно до ст. ст. 1 Указу № 727/98 (727/98) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Задовольняючи позов, суди помилково виходили з того, що юридичним наслідком перевищення граничного обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), встановленого Указом № 757/98 (757/98) , є лише перехід з наступного кварталу на загальну систему оподаткування.

Зазначений Указ (757/98) не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують встановлений законодавцем граничний обсяг виручки.

За таких обставин оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування, врегульованих, зокрема, Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб"від 22.05.2003 № 889-IV (889-15) (далі – Закон № 889-IV (889-15) ) з урахуванням загальних принципів оподаткування, закріплених Конституцією України (254к/96-ВР) та Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 № 1251-XII (1251-12) (чинним на час виникнення спірних відносин), якими встановлювалися засади податкових відносин в Україні.

Згідно приписів п. 22.10 ст. 22 Прикінцевих положень Закону № 889-IV (889-15) до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб –суб’єктів підприємницької дальності, діє розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (13-92) , який застосовується з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Відповідно до підпункту 9.12.1, підпункту 9.12.2 пункту 9.12. ст. 9 вказаного Закону оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту; якщо фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом (889-15) для платників податку, що не є такими суб’єктами підприємницької діяльності.

З врахуванням наведеного судові рішення підлягають скасуванню з ухвалення нового - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова задовольнити, скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2008, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2009, в позові відмовити.

постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.