ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2011 року м. Київ К-2046/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський житлово-будівельний комбінат"
на постанову Господарського суду Волинської області від 27 серпня 2008 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2008 року
у справі № 2/85-77А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський житлово-будівельний комбінат"
до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання неправомірними дій щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки та позапланової невиїзної перевірки, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковельський житлово-будівельний комбінат"(далі –позивач) звернулось до суду з позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції (далі –відповідач) про визнання неправомірними дій щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки 04 липня 2008 року та позапланової невиїзної перевірки 30 липня 2008 року.
Постановою Господарського суду Волинської області від 27 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2008 року, в позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, ТОВ "Ковельський житлово-будівельний комбінат", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Волинської області від 27 серпня 2008 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2008 року та прийняти нове рішення –про задоволення позову в повному обсязі.
В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні"(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі – Закон № 509-XII (509-12) ) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).
Згідно з частиною 13 статті 11-1 Закону № 509-XII обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом (509-12) , не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Відповідно до статті 11-2 Закону № 509-XII посадові особи податкового органу вправі приступити до проведення як планових так і позапланових перевірок, за умови надання суб’єкту господарської діяльності під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки. Ненадання зазначених документів суб’єкту господарської діяльності є підставою для недопущення перевіряючих до проведення перевірки.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позапланова виїзна документальна перевірка позивача призначена на виконання постанови слідчого з ОВС СВ ПМ Державної податкової адміністрації у Волинській області від 24 квітня 2008 року, на її проведення виписано направлення № 65/23 від 03 липня 2008 року та видано наказ № 223 від 03 липня 2008 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що позапланова виїзна документальна перевірка призначена у відповідності з вимогами чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, у зв’язку з чим відсутності підстави для визнання дій Ковельської МДПІ протиправними.
Щодо позовних вимог ТОВ "Ковельський житлово-будівельний комбінат"про визнання неправомірними дій Ковельської МДПІ щодо проведення 30 липня 2008 року позапланової невиїзної перевірки, то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 (z0925-05) невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.
Так судами попередніх інстанцій встановлено, що Ковельською МДПІ при проведенні позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ковельський житлово-будівельний комбінат"використовувались матеріали зустрічних перевірок, а також матеріали кримінальної справи № 55-019-08.
Відповідач листом № 8948/23-142 від 10 липня 2008 року повідомив ТОВ "Ковельський житлово-будівельний комбінат"про проведення зазначеної перевірки.
Крім того, відповідач вручив під розписку директору ТОВ "Ковельський житлово-будівельний комбінат"повідомлення № 9731 від 30 липня 2008 року про запрошення посадових осіб позивача для підписання акту невиїзної документальної перевірки.
Від підпису зазначеного акту перевірки посадові особи позивача відмовились, у зв’язку з чим відповідачем складено акт № 4 від 31 липня 2008 року про відмову від підписання акту про результати невиїзної документальної перевірки № 895/23-33502868 від 31 липня 2008 року.
Один примірник акту № 895/23-33502868 від 31 липня 2008 року отримано посадовими особами ТОВ "Ковельський житлово-будівельний комбінат", про що в акті зроблено відповідну відмітку.
Також, позивачем направлено на адресу відповідача заперечення на акт перевірки, яке Ковельською МДПІ у встановлений чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством строк розглянуто та надано відповідь.
На підставі акту перевірки № 895/23-33502868 від 31 липня 2008 року відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення № 00025023/0 від 13 серпня 2008 року, № 00025123/0 від 13 серпня 2008 року та направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача.
Отже, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність дій відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський житлово-будівельний комбінат" відхилити, а постанову Господарського суду Волинської області від 27 серпня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
Головуючий Рибченко А.О. Судді Голубєва Г.К. Карась О.В. Федоров М.О. Шипуліна Т.М.