ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" липня 2011 р. м. Київ К-11021/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої судді –Васильченко Н.В.
суддів : Цуркана М.І., Черпіцької Л.Т., Леонтович К.Г., Калашнікової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Приватного підприємства "DIQ" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2010 р. у справі за позовом Приватного підприємства "DIQ" до Харківської митниці та Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про визнання протиправними дій, -
в с т а н о в и л а:
Приватне підприємство "DIQ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці та Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати незаконними дії Харківської митниці та визнати незаконними вимоги сплати ПДВ за вироби медичного призначення - пробірки (лабораторні пластикові) для забору та зберігання біологічного матеріалу VENOSAFE в асортименті, які ввезені ПП "DIQ" на територію України за період з травня 2006 р. по травень 2009 р. та стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "DIQ" необґрунтовано сплачену суму ПДВ за вироби медичного призначення, які ввезені ПП "DIQ" на територію України, при митному оформлені в розмірі 76146,18 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2009 р. задоволено позов Приватного підприємства "DIQ".
Визнано незаконними дії Харківської митниці, а саме визнано незаконними вимоги сплатити податок на додану вартість за вироби медичного призначення - пробірки (лабораторні пластикові) для забору та зберігання біологічного матеріалу VENOSAFE в асортименті, які були ввезені Приватним підприємством "DIQ" на територію України за період з травня 2006 р. по травень 2009 р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП "DIQ" сплачену суму податку на додану вартість за вироби медичного призначення, які були ввезені ПП "DIQ" на територію України, при митному оформлені в розмірі 76146,18 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ввезений ПП "DIQ" товар є виробами медичного призначення, у зв’язку із чим на підставі ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" така операція звільняється від оподаткування.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2010 р. рішення суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що посилання суду першої інстанції на вимоги ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" є неправомірним, оскільки вищевказана норма Закону (168/97-ВР) встановлює перелік лікарських засобів та препаратів медичного призначення, які звільняються від оподаткування ПДВ, проте товар ввезений позивачем на митну територію України до таких товарів не віднесений.
В обґрунтування прийнятого рішення, апеляційний суд також послався на те, що митне оформлення виробів медичного призначення із звільненням від оподаткування ПДВ здійснюється лише за умови відповідності коду та текст опису, визначених в вищезазначеному Переліку, коду та текстовому опису товару згідно УКТЗЕД. Така невідповідністю коду унеможливила застосування для позивача пільгового звільнення від сплати ПДВ по зазначеним вантажним митим деклараціям та свідчить про правомірність дій відповідача.
Не погоджуючись із прийнятим про справі судовим рішенням апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив постанову апеляційного суду скасувати, п останову Харківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2009 р. залишити в силі. Скарга мотивована невірним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав до її задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до вантажних митних декларацій: ВМД 800000001/6/142841 від 19.05.2006р., ВМД 800000001/7/140457 від 06.02.2007р., ВМД 800000001/7/142826 від 22.06.2007р., ВМД 800000001/7/143371 від 24.07.2007р., ВМД 800000001/7/144196 від 06.09.2007р., ВМД 800000001/7/146004 від 06.12.2007р. ВМД 800000001/7/146462 від 27.12.2007р., ВМД 800000001/8/140096 від 20.03.2008р., ВМД 800000001/8/140896 від 23.04.2008р., ВМД 800000001/8/145482 від 31.10.2008р., ВМД 800000001/8/146464 від 23.12.2008р., ВМД 800000001/9/09405 від 20.03.2009р., ВМД 800000001/9/110832 від 25.05.2009р. Приватним підприємством"ввезено на митну територію України вироби медичного призначення - пробірки (лабораторні пластикові) для забору та зберігання біологічного матеріалу VENOSAFE в асортименті, що зареєстровані в Україні як вироби медичного призначення, зі сплатою ПДВ у загальній сумі 76146,18 грн., що підтверджується відмітками посадових осіб Харківської митниці на ВМД.
Як вбачається із змісту Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000001/2008/000592 від 23.12.2008 року, подані декларантом, тобто ПП "DIQ", митна декларація, товаросупроводні та інші документи не підлягають митному оформленню у зв’язку з необхідністю внесення змін у графи ВМД 31, 33 після її прийняття до митного оформлення відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574 (574-97-п) , ст. 90 МК України.
Подання нової вантажної митної декларації з правильним заповненням граф 31 та 33 забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
При декларуванні позивачем товару "Пробірки лабораторії пластикові для транспортування та зберігання біологічного матеріалу VENOSAFE"в графі "Преференція" не заявлялася до митного контролю та митного оформлені інформація про застосування преференційного режиму, тобто, в зазначеній графі були проставлені всі нулі, що свідчить про відсутність пільг при сплаті податку на додану вартість.
Правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню п.п.5.1.7 п.5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість," оскільки зазначена норма закону встановлює перелік лікарських засобів та препаратів медичного призначення, що звільняються від оподаткування ПДВ, а саме тих, які визначені у переліку, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчить про надання окремим видам товарів (лікарських засобів та виробів медичного призначення) пільги (преференції) у вигляді звільнення від сплати ПДВ. Товар, що ввезений позивачем на митну територію України, до таких товарів не віднесено.
Вірним є посилання апеляційного суду на приписи ст. 313 МК України, відповідно до якої митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
Колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до Листа Держмитслужби від 3012.2008 №11/2 15/14384-ЕП, одним із підтверджень державної реєстрації виробів медичного призначення є свідоцтво про їх державну реєстрацію, яке, у відповідності до Порядку державної реєстрації виробів медичного призначення в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 26.09.2000 №229 (z0035-01) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.01.2001 за №35/51, видається для можливості реалізації та використання виробів медичного призначення на території України, а не для їх класифікації згідно з УКТЗЕД.
Невідповідність коду товару в свідоцтві про державну реєстрацію виробу медичного призначення дійсному коду згідно УКТЗЕД не є підставою для відмови в наданні пільги по ПДВ, за умови наявності цього виробу медичного призначення в Переліку звільнених від оподаткування податком на додану вартість виробів медичного призначення.
Як встановлено судами, позивачем визначено код УКТЗЕД 3926909100. Відповідно до переліку виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 № 1949 (1949-2003-п) . Зазначений позивачем код УКТЗЕД 3926909100 відповідає товарній позиції: "Контейнери для зберігання та транспортування крові, лікарських засобів біологічних рідин.", проте відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 31.03.2006 №5207/2006, найменування переміщуваних виробів медичного призначення це "пробірки лабораторні пластикові для транспортування та зберігання біологічного матеріалу VENOSAFE". Зазначене свідчить про не відповідність описової частини, визначеної Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 №1949 (1949-2003-п) для коду УКТЗЕД 3926909100 виробів медичного призначення, що переміщувалися позивачем через митний кордон України. Неможливість класифікації за кодом 3926909100 підтверджується також рішенням Харківської митниці про зміну коду товару від 17.12.2008 №КТ-800-1787 –08 (а.с. 281-282) .
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду відносно того, що митне оформлення виробів медичного призначення із звільненням від оподаткування ПДВ здійснюється за умови відповідності коду та текст опису, визначених в вищезазначеному Переліку, коду та текстовому опису товару згідно УКТЗЕД.
Враховуючи вищевикладене, рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом апеляційної інстанції вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "DIQ" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2010 р. залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки передбачені ст. 237 - 239-1 КАС України.
Судді: