К-80/09-С Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення щодо застосування штрафних санкцій - 12.07.2011 Прийняття

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року, позов Відкритого акціонерного товариства "Рівненська авіакомпанія "Універсал-Авіа"(далі –позивач) до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області (далі –відповідач) задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000752351/3 від 11 жовтня 2007 року. Присуджено ВАТ "Рівненська авіакомпанія "Універсал-Авіа" з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Рівненському районі Рівненської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2007 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року та прийняти нове рішення –про відмову в задоволенні позову повністю.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 квітня 2005 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої складено акт № 46/23-141/13987597 від 17 квітня 2007року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000752351/3 від 11 жовтня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 25 000,00 грн. (0,00 грн. –основний платіж, 25 000,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі – Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ), оскільки, позивач, отримавши 12 квітня 2006 року від Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанії "Аеросвіт" попередню оплату за паливо в розмірі 300 000,00 грн., відніс податок на додану вартість з вказаної суми до складу податкових зобов’язань не в квітні 2006 року, а в травні 2006 року.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно договору комісії № 15-075 від 11 квітня 2006 року та платіжного доручення № 883 від 12 квітня 2006 року ЗАТ "Авіакомпанії "Аеросвіт"(комітент) здійснено на адресу позивача переказ грошових коштів в розмірі 300 000,00 грн. на виконання ВАТ "Рівненська авіакомпанія "Універсал-Авіа" комісійного доручення з придбання та поставки реактивного палива типу ТС -1 для комітента.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно із статтею 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4.7 статті 4 Закону № 168/97-ВР у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону (168/97-ВР) , а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Згідно з абзацом 3 пункту 4.7 статті 4 Закону № 168/97-ВР у разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставки в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставки інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що у разі, коли платник податку здійснює діяльність з придбання товарів за дорученням та за рахунок іншої особи, то датою збільшення податкових зобов’язань такого платника податків є дата передання товарів особі, яка надала йому доручення на придбання зазначених товарів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з квітня по травень 2006 року позивач не передавав ЗАТ "Авіакомпанії "Аеросвіт"реактивне паливо типу ТС -1, а тому включення до складу податкових зобов’язань за квітень 2006 року сум податку на додану вартість у зв’язку з перерахуванням ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт"коштів на рахунок позивача в розмірі 300 000,00 грн. не відповідає вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті судових рішень.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області відхилити, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .