К-19640/08-С Про стягнення надбавки за безперервну службу - 12.07.2011 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба про стягнення надбавки за безперервну службу, -

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба про стягнення надбавки за безперервну службу.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.12.2006 позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано незаконними дії Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба щодо нарахування та виплати в заниженому розмірі щомісячної надбавки за безперервну службу. Стягнуто з Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба на користь ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення з урахуванням інфляції у загальній сумі 19 244, 17грн. Стягнуто з Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба на користь держави судовий збір у сумі 192, 44грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2008 апеляційну скаргу Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба було задоволено частково. Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.12.2006 - скасовано. Прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Харківський університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2008 частково скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивач проходить військову службу в Харківському університеті Повітряних Сил ім. І. Кожедуба на посаді начальника служби спеціального зв’язку та захисту інформації штабу. Оскільки на думку позивача, розмір щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, встановленої Указом Президента України від 05.05.2003 № 389/2003 (389/2003) , виплачувався не в повному обсязі, він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу"від 05.05.2003 № 389/2003 (389/2003) порядок, умови виплати та розміри щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України визначається Міністром оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення.

Згідно до пункту 2 вказаного Указу (389/2003) виплата надбавок повинна здійснюватись за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, в межах якого і здійснювалося матеріальне забезпечення військовослужбовців.

Отже, вищезазначеним Указом визначено не фіксований процентний розмір надбавок для військовослужбовців, а лише їх граничний розмір, який залежить від результатів у службовій діяльності.

Таким чином зазначеною нормою Міністру оборони України надано право на встановлення грошової надбавки за безперервну військову службу в межах визначених розмірів, з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, а не покладено на нього обов’язок щодо призначення цієї надбавки у граничному розмірі.

Отже, здійснюючи позивачу нарахування та виплату надбавки за безперервну військову службу, відповідно до розпоряджень Міністра оборони України, з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення Збройних Сил України, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачений Указом Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу"від 05.05.2003 № 389/2003 (389/2003) , а тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та виплати йому щомісячної надбавки за безперервну службу в граничних розмірах.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для повороту виконання судового рішення в частині стягнення на користь позивача недоотриманого грошового забезпечення, оскільки з урахуванням вимог статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України поворот виконання постанови про присудження грошового утримання у відносинах публічної служби допускається лише, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Враховуючи, що в даній справі обставини повороту виконання судового рішення відсутні, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку відмовивши в задоволенні цієї вимоги.

Також суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що стягнення сум з відділу державної виконавчої служби, стягнутих з відповідача в зв’язку з примусовим виконанням рішення, не відноситься до повороту виконання рішення, а вирішується в окремому провадженні. Оскільки відповідачем не було надано доказів стягнення з нього державного мита, суд апеляційної інстанції правомірно відмовив в задоволенні вимоги щодо повернення державного мита, що не позбавляє права відповідача, відповідно до статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, повторно звернутися до суду з відповідними доказами.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба про стягнення надбавки за безперервну службу - без змін.