Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

Приватне підприємство "Спрут" звернулось з позовом до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень № 71, 72, 73 від 19.06.2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначені податкові повідомлення прийняті з порушеннями норм чинного законодавства, а дані викладені в акті перевірки, такими, що не відповідають дійсності.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.12.2007р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009р., позов задоволено. Визнано протиправними дії Вінницької митниці з видачі податкових повідомлень № 71, 72, 73 від 19.06.2007 року та їх скасовано. Суди вмотивували свої висновки тим, що відповідач не надав достатніх доказів доведення правомірності прийнятих ним податкових повідомленнь.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Вінницька митниця звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Вінницької митниці не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.06.2007 року Вінницькою митницею проведена камеральна перевірка митного оформлення автомобіля ПП "Спрут", в ході якої встановлено, що при митному оформленні автомобіля Mersedes Sprinter 311CDI, кузов WDB 9036122R115259, 2000 року випуску, за вантажною декларацією (ВМД) 401000007/6/220845 від 21.11.2006 року не донараховано суми митних платежів через заниження митної вартості транспортного засобу на суму 6999,16 грн.

Митна вартість вищезазначеного автомобіля була вказана у ВМД на підставі Звіту про оцінку транспортного засобу 06/8224 від 21.11.2006 року (експерт провів повний огляд ТЗ у світлу пору року, з'ясував його технічний стан, комплектність, ушкодження. Враховуючи всі наявні технічні та конструктивні характеристики автомобіля, а також інші дані, що впливають на оцінку митної вартості конкретного ТЗ, експерт визначив його митну вартість. При цьому експертом була врахована величина перебігу автомобіля).

За результатами проведеної перевірки було зроблено перерахунок митних платежів несплачених до бюджету та нараховані штрафні санкції відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"та згідно з п. 6.1 ст. 6 зазначеного Закону (2181-14) платнику податків ПП "Спрут"було надіслано податкові повідомлення від 19.06.2007 року № 71, 72, 73.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанції обґрунтовано виходили з того, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень Митного кодексу України (92-15) , має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів. У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України (92-15) , на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з Митним кодексом України (92-15) .

Відповідно до ч.4ст. 86 Митного кодексу України з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Отже, провівши митне оформлення автомобіля, митниця визнала факт правильності сплати податків і зборів на підставі заявленої митної вартості товару.

Згідно з підпунктом "в"пункту 4.2.2 Закону України №2181 "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , контролюючий орган може самостійно визначити суму податкового зобов’язання, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявить арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання. Оспорюване податкове повідомлення не є наслідком таких помилок.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З огляду на викладене, судова колегія вважає касаційну скаргу безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.12.2007р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.