Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

Співака В.І.,

та секретаря Овчіннікова А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.02.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про перерахунок пенсії державного службовця, -

У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про перерахунок пенсії державного службовця.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.02.2008 позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії державного службовця з 01.06.2005, відповідно до вимог статті 37, 37-1 Закону України "Про державну службу", статті 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення", постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 № 512 (512-2005-п) "Про оплату праці керівників Верховної Ради України та Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, обласних, Київської та Севастопольської міських рад"неправомірною. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області провести перерахунок пенсії державного службовця з 01.06.2005, з 01.07.2005 та з 01.09.2005, відповідно до заробітної плати в розмірі 90% заробітної плати державного службовця. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на користь ОСОБА_1 127 898,86 грн. недорахованої та невиплаченої пенсії з 01.06.2005 по 01.11.2007.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2008 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області було залишено без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.02.2008 –без змін.

Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.02.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2008 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 з 23.06.2003 перебуває на пенсії як державний службовець, який досягнув встановленого законодавством пенсійного віку і йому була призначена пенсія у відповідності до Закону України "Про державну службу" (3723-12) . Позивач вважає що відповідач порушив вимоги статті 37, 37-1 Закону України "Про державну службу", статті 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення"та безпідставно не провів перерахунок раніше призначеної пенсії, з урахуванням збільшення заробітної плати працюючого державного службовця на посаді, яку займав позивач, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 № 512 (512-2005-п) "Про оплату праці керівників Верховної Ради України та Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, обласних, Київської та Севастопольської міських рад".

Відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу"(в редакції станом на 01.06.2005, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв’язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 № 512 (512-2005-п) "Про оплату праці керівників Верховної Ради України та Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, обласних, Київської та Севастопольської міських рад"встановлено, що починаючи з 01.06.2005 оклад заступника голови обласної державної адміністрації становить 12 мінімальних розмірів заробітної плати.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 (v008p710-05) визнано неконституційними положення абзаців 3 та 4 пункту 13 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , якими було встановлено обмеження розміру заробітної плати для обчислення пенсій, призначених на підставі, зокрема, Закону України "Про державну службу" (3723-12) .

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли до правомірного висновку, щодо задоволення позову, оскільки з набуттям чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 № 512 (512-2005-п) "Про оплату праці керівників Верховної Ради України та Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, обласних, Київської та Севастопольської міських рад" та відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" (3723-12) , пенсія призначена позивачу підлягала перерахунку з врахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати з 01.06.2005, з 01.07.2005 та з 01.09.2005 на підставі наданих позивачем заяв та довідок про заробітну плату працюючого державного службовця на відповідній посаді, з врахуванням стажу державної служби та надбавок.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.02.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про перерахунок пенсії державного службовця - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.