К-41001/10-С Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ - 12.07.2011 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Церзаніт Інвест" звернулось до суду з позовом до Новоград-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції та Головного управління державного казначейства України в Житомирській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0006462330/0 від 09.07.2009 та стягнення з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень - листопад 2007 року в розмірі 14006267 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 року у даній справі позов задоволено та визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення з мотивів безпідставності його прийняття, стягнуто з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень - листопад 2007 року в розмірі 14006267 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 року скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів з огляду на безпідставність заявлених вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що Новоград-Волинською ОДПІ з 25.06.2009 року по 02.07.2009 року проведено перевірку ТОВ "Церсаніт Інвест" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень, вересень, жовтень, листопад 2007 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.08.2007 по 30.11.2007, про що складено акт від 03.07.2009 за № 1035/05-53/23-30/33529350.

Перевіркою встановлено порушення товариством вимог пп. 7.7.3, пп. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ), зокрема завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за серпень-листопад 2007 року в розмірі 14006267 грн.

В результаті Новоград-Волинською ОДПІ було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 09.07.2009 за № 0006462330/0, яким платнику податку зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 14006267 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що при проведенні перевірки у червні-липні 2009 року відповідач по справі, в своєму акті, визнав право на бюджетне відшкодування з ПДВ за серпень-листопад 2007 року в розмірі 14006267 грн., але лише шляхом зарахування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, оскільки зміна задекларованого напрямку відшкодування сум податку на додану вартість Законом № 168/97-ВР (168/97-ВР) не передбачена. А відтак висновок суду першої інстанції про неправомірність податкового повідомлення-рішення №0006462330/0 від 09.07.2009 про зменшення суми бюджетного відшкодування, на думку апеляційного суду є невірним.

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

ТОВ "Церсаніт Інвест" подано у 2007 році до Новоград-Волинської ОДПІ декларації з податку на додану вартість за серпень - листопад 2007 року, якими заявлено суми бюджетного відшкодування відповідно за серпень 2007 року - 2239926.00 грн., за вересень 2007 року - 2662167,00 грн., за жовтень 2007 року - 4053581,00 грн., за листопад 2007 року - 5050593,00грн.

За рішенням підприємства ці суми були спрямовані на зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.

Новоград-Волинською ОДПІ за результатами виїзних позапланових перевірок підтверджені суми бюджетного відшкодування відповідно в розмірі 2239926.00 грн. (акт 928/05-53/23-30/33529350 від 20.11.2007 року), 2662167,00 грн. (акт №19/05-53/23-30/33529350 від 16.01.2008 року), 4053581,00 грн. (акт №19/05-53/23-30/33529350 від 16.01.2008 року). 5050593.00 грн. (акт № 31/05-53/23-30/33529350).

Встановлено, що вищезазначені суми не були використані ТОВ "Церсаніт Інвест" на протязі трьох звітних періодів у рахунок платежів з податку на додану вартість в зв'язку з відсутністю податкових зобов'язань, а також в зв'язку з тим, що органи Державної митної служби України перестали приймати податкові векселі під час митного оформлення товарів згідно листа Державної митної служби України від 16.01.2008 року № 11/1-15/352-ЕП (v_352342-08) .

Згідно з п.п. 7.7.1. та 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу зазначених норм Закону, виходячи з суті бюджетного відшкодування, що підлягає поверненню платнику податку у зв'язку з надмірною сплатою податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг), у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

Приписами п.п.7.7.5. п.7.7 ст. 7 Закону встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

По закінченні законодавчо встановлених строків невідшкодовані платнику податків суми вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податків має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутись до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.

Право на повернення цих сум з бюджету гарантоване також п.п. 15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань житняків податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Даною нормою Закону (2181-14) встановлено право платників податків подавати заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових) платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої передплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно п.8.2 розділу 8 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 (далі Порядок) (z0263-97) , якщо в платника протягом трьох звітних періодів після дати відшкодування суми ПДВ у рахунок платежів з цього податку відшкодовані суми повністю або частково не використані платником в погашення податкових зобов'язань за їх відсутністю, то він має право звернутись до податкового органу із заявою про повернення таких сум на поточний рахунок чи зарахування їх в рахунок інших платежів, які надходять до Державного бюджету України. Податковим органом на підставі заявки платника висновок формується в режимі "зміна напряму відшкодування за сумами ПДВ, не використаними платником на погашення податкових зобов'язань" із зазначенням реквізитів декларації, за якою проведено відшкодування і в загальному порядку подається до органів державного казначейства.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що позивач правомірно, в межах зазначеного строку та в порядку визначеному п. 8.2 розділу 8 Порядку (z0263-97) відшкодування податку на додану вартість, подав відповідачу 29.05.2009 року заяви про відшкодування з бюджету податку на додану вартість за серпень - листопад 2007 року у відповідних сумах, які було зареєстровані відповідачем за реєстраційними номерами 18443, 18449, 18453, 18457, за якими податковий орган повинен був сформувати висновки в режимі "зміна напрямку відшкодування за сумами ПДВ не використаними платником на погашення податкових зобов'язань" із зазначенням реквізитів декларацій, за якими проведено відшкодування і в загальному порядку подати до органів державного казначейства.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави стверджувати, що зазначеними законом і Порядком (z0263-97) за платником податку закріплено право платника податку на зміну напрямку відшкодування за сумами ПДВ, не використаними ним на погашення податкових зобов’язань.

Таким чином, місцевий адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку, що твердження податкового органу щодо неможливості позивачем зміни напрямку відшкодування сум ПДВ є необґрунтованим і таким, що не відповідає обставинам справи та діючому законодавству на момент здійснення спірних правовідносин.

З урахуванням зазначених обставин правильним є висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0006462330/0 від 09.07.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування винесено неправомірно, а відповідно, є підстави для його скасування.

Судами також встановлено, що відповідач не виконав вимог Закону (2181-14) та не надав органу державного казначейства висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість.

За таких обставин, обґрунтованим є також висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь позивача сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень - листопад 2007 року в розмірі 14 006 267 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Церзаніт Інвест" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 року скасувати та залишити в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 року по справі № 2-а-6558/09/0670.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.