Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009 року

по справі № А20/089-08

за позовом Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

до Приватного підприємства "Нафтохімснаб"

та Приватного підприємства "Норман"

про визнання угоди недійсною, -

Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція Київської області звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства "Нафтохімснаб" та Приватного підприємства "Норман" про визнання угоди недійсною на підставі ст. 207 ГК України, як такої, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Постановою господарського суду Київської області від 29.07.2008 року у даній справі позов задоволено повністю з огляду на правомірність заявлених вимог.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009 року постанову Господарського суду Київської області від 29.07.2008 року скасовано, провадження у даній справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову господарського суду Київської області від 29.07.2008 року, оскільки вважають, що вказану ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Білоцерківською ОДПІ Київської області було проведено планову виїзну документальну перевірку ПП "Нафтохімснаб" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за періоди з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року та встановлено, що у перевіряємому періоді підприємством здійснювалася оптова торгівля продукцією ГТВ.

За результатами перевірки ПП "Нафтохімснаб" донараховано 1360671 грн. податку на додану вартість, 11327 грн. податку на прибуток, 450 грн. податку з доходів фізичних осіб.

Крім того, в ході перевірки виявлено взаємовідносини ПП "Нафтохімснаб" з численними суб’єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або ж договори, первинні та ніші документи яких визнано судом недійсними, або із суб’єктами господарювання, місцезнаходження яких не встановлене.

Серед таких підприємств - ПП "Норман", за результатами співпраці з яким ПП "Нафтохімснаб" включило до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у лютому 2007 року 50893,20 грн. При цьому з документів на підтвердження здійснення відповідної господарської операції податковій інспекції було надано лише податкову накладну № 21 від 28.02.2007 року, виписану ПП "Норман".

На думку Білоцерківської ОДПІ Київської області вказана угода укладена з метою приховання податкових зобов'язань, що суперечить інтересам держави, а відтак вважає, що діяльність ПП "Нафтохімснаб" була завідомо суперечна інтересам держави i суспільства, а спірні угоди та зобов’язання укладені з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, отже останні слід визнати недійсними на підставі ст. 207 ГК України.

В ідповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін –у разі виконання зобов’язання обома сторонами –в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов’язанням, а в разі виконання зобов’язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, –нікчемним.

Як зазначено у ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов’язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

Разом з тим, органи державної податкової служби, вказані в аб. 1 ст. 10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

З огляду на вищевикладене та положення п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009 року по справі № А20/089-08 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.