Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.07.2009 року

та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2009 року

по справі № 2а-33773/08/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ-У"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

та Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

про визнання дій незаконними та визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "КСІ-У" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі та Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання дій незаконними та визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.07.2008 року № 0003762304.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.07.2009 року у даній справі позов задоволено повністю з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у м. Краматорську подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ в м. Сімферополі було проведено планову перевірку ТОВ "КСІ-У" з питань дотримання вимог Законів України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , від 23.03.1996 року № 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (z0040-05) " Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ", за результатами якої встановлено порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, зокрема незастосування РРО при розрахунковій операції та невидача розрахункового документа.

В результаті відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.07.2008 року № 0003762304 в розмірі 14580,00 грн.

Судами також встановлено, що ТОВ "КСІ-У" у відповідності до вимог чинного законодавства застосовує зареєстрований під №0515003898 від 06.02.2008 року, опломбований 19.05.2008 року та переведений у фіскальний режим роботи апарат типу Міні 600.02 МЕ №ПА 62200188, з роздрукуванням розрахункових документів, із застосування зареєстрованої під № 0515003898Р\5589-1 розрахункової книжки.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач надає послуги у сфері грального бізнесу. В своїй діяльності використовує ігрові автомати, які вводяться в дію шляхом приймання грошей через купюроприймач.

Ігрові автомати, що використовує в своїй діяльності позивач, вводяться в дію самостійно гравцем, при цьому участь працівника позивача не передбачена. Виходячи зі специфіки роботи грального автомату, надання права на гру відбувається без участі людини, гральний автомат виступає як суб'єкт надання цього права, але не може самостійно роздруковувати розрахункові документи, а обслуговуючий персонал не може впливати на процес надання послуги і виключений з нього.

Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Пунктом 6 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 "Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (121-2001-п) встановлено строк переведення суб’єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме, при використанні гральних автоматів –з 31 грудня 2006 року.

При цьому, згідно з п. 2 вказаної Постанови (121-2001-п) , Міністерство економіки зобов'язано забезпечити розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики зобов'язано забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

На момент здійснення перевірки, був відсутній зареєстрований у відповідному реєстрі реєстратор розрахункових операцій, який би міг використовуватися позивачем.

Таким чином, у гральних автоматах, що використовуються позивачем у своїй діяльності, відсутні фіскальні функції, а також відсутня можливість реєстрації розрахункових операцій при наданні послуг та реєстрації кількості наданих послуг.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області

відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.07.2009 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2009 року по справі № 2а-33773/08/0570 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.