Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Сватко А.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго"(далі –Підприємство)

на постанову господарського суду Черкаської області від 30.07.2007

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008

у справі № 11/2310а (22-а-5944/08)

за позовом Підприємства

до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції (далі –Смілянська ОДПІ)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача –Басюка О.І.,

відповідача –Бондаренка О.М., Федька М.А.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Позов подано про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Смілянської ОДПІ від 26.04.2007 № 0001462301/0.

Постановою господарського суду Черкаської області від 30.07.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008 у позові відмовлено. У прийнятті цих рішень попередні судові інстанції виходили з того, що отримані позивачем субвенції на погашення заборгованості за поставлену теплову енергію є фактично доходами Підприємства від продажу товару (теплової енергії), які було частково оплачено за рахунок коштів державного бюджету, а тому підлягають включенню до валового доходу позивача. Крім того, за висновком судів, встановлення податкових пільг підприємствам комунальної власності по сплаті податку на прибуток не належить до компетенції органів місцевого самоврядування.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Підприємство просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про те, що чинним законодавством не передбачено включення до валового доходу саме такого виду бюджетного трансферту, як субвенції. Крім того, позивач наголошує на тому, що його було звільнено від сплати податку на прибуток у 2006 році згідно з рішенням Смілянської міської ради Черкаської ради від 28.12.2006 № 11-67/IV "Про надання комунальному підприємству теплових мереж "Смілатеплокомуненерго"пільг з оплати податку на прибуток у 2006 році".

У запереченні на касаційну скаргу Смілянська ОДПІ зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу –без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги Підприємства з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи було встановлено, що підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, згідно з яким позивачеві донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 2 171 989 грн. (у тому числі 1 670 761 грн. за основним платежем та 501 228 грн. за штрафними санкціями) слугував факт не включення Підприємством до валового доходу субвенції з державного бюджету у сумі 8 262 738,03 грн. для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, отриманої у 2006 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 № 705 "Про затвердження порядку перерахування у 2006 році субвенцій з Державного бюджету місцевими бюджетами для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуг з водопостачання та водовідведення, затверджених для населення" (705-2006-п) .

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валовий доход – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку (підпункт 4.1.6).

Як вбачається з установлених судами обставин справи, спірні кошти були отримані позивачем як цільове бюджетне фінансування на компенсацію різниці між фактичною собівартістю теплової енергії і затвердженим тарифом.

Згідно з пунктом 25 статті 1 Бюджетного кодексу України міжбюджетні трансферти –це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

У Роз’ясненні щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженому наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 № 194 (v0194506-04) , зазначено, що до категорії субсидій і поточних трансфертів відносяться всі невідплатні державні платежі, які не підлягають поверненню і передбачаються лише на поточні цілі одержувача бюджетних коштів.

Під субсидіями розуміють всі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств .

Трансфертні платежі є невідплатними і безповоротними і не являють собою придбання товарів чи послуг, надання кредиту або виплату непогашеного боргу. Трансферти населенню можуть надаватись як у готівковій формі, так і шляхом оплати рахунків.

Таким чином, виділені з державного бюджету кошти на покриття збитків позивача, отриманих внаслідок невідповідності затверджених тарифів собівартості теплової енергії, підпадають під наведене визначення субсидій та, відповідно, включаються до валового доходу підприємства.

Водночас за рішенням Смілянської міської ради Черкаської ради від 28.12.2006 № 11-67/IV Підприємство було звільнено від сплати податку на прибуток у розмірі 1 670 460 грн., що виник внаслідок проведення взаєморозрахунків по погашенню заборгованості перед НАК "Нафтогаз України"за використаний природний газ та енергопостачальною компанією ВАТ "Черкасиобленерго"за використану електричну енергію, яка виникла з різниці в тарифах.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 03.03.2010 № 16-уп/2010 (va16u710-10) у справі № 1-5/2010 Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради мають право безпосередньо на підставі частини другої статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" встановлювати пільги щодо загальнодержавного податку на прибуток підприємств комунальної власності, якщо він згідно із законами України справляється до бюджету Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських бюджетів, у межах сум, які підлягають зарахуванню до цих бюджетів.

Отже, у вирішенні цього спору судам слід було встановити, яку суму податку на прибуток має сплатити Підприємство за наслідками отримання з бюджету спірних коштів з урахуванням наданої йому податкової пільги.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням останньої на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго"задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду Черкаської області від 30.07.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008 у справі № 11/2310а (22-а-5944/08) скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.