колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Стародуба О.П., Тракало В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області про виплату недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 18 липня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2008 року,

В травні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є інвалідом війни ІІІ групи, тому відповідно до положень частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"йому щорічно до 5 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога в розмірі семи мінімальних пенсій за віком як інваліду війни ІІІ групи. Проте всупереч вимогам зазначеного Закону грошова допомога, призначена йому в 2007 році, була виплачена не в повному розмірі. Просив визнати неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області у виплаті щорічної разової грошової допомоги інваліду війни у розмірі, встановленому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ; стягнути з відповідача недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги інваліду війни за 2007 рік в розмірі 2 542,00 грн.

Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 18 липня 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено повністю.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2008 року апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області було залишено без задоволення, а постанову Волноваського районного суду Донецької області від 18 липня 2008 року –без змін.

Вказуючи на допущені, на думку управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області, судами порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, відповідач просить скасувати постановлені судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1. є інвалідом війни ІІІ групи.

Частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"(в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) встановлено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"виплата зазначеної разової грошової допомоги у 2007 році інвалідам війни ІІІ групи була встановлена у сумі 300 грн. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"визнано неконституційними.

Як встановлено судом першої інстанції у 2007 році позивач отримав щорічну разову грошову допомогу у розмірі 300 грн. з врахуванням обмежень, встановлених статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольняючи позов про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік, виходив з того, що оскільки рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"визнано неконституційними, тому відповідач повинен компенсувати різницю між сумами фактично виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік та належної йому відповідно до положень частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Проте з такими висновками судів обох інстанцій можна погодитись лише частково.

Відповідач у своїх апеляційній та касаційній скаргах стверджує, що визначена статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"грошова сума була виплачена позивачу в квітні 2007 року, тобто під час дії зазначеної норми Закону, а тому його дії відповідали вимогам чинного на той час законодавства. Зазначені обставини стверджуються листом управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області від 19 травня 2008 року (а.с. 5).

Положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення, яке не має зворотної дії в часі, тому у суб’єкта владних повноважень після його прийняття не виникло додаткових зобов’язань щодо перерахунку раніше виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги.

Суди першої та апеляційної інстанцій зазначених обставин не перевірили, дату фактичної виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги не встановили, а тому прийшли до передчасного висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік.

Відповідно до положень статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Оскільки зазначені порушення норм процесуального права, допущені судами першої та апеляційної інстанції, унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області задовольнити частково.

Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 18 липня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2008 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.