К/9991/9044/11-С Про визнання дій та бездіяльності протиправними та скасування наказів щодо скорочення виплати допомоги по безробіттю - 29.06.2011 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеського міського центру зайнятості на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Одеського міського центру зайнятості про визнання дій та бездіяльності протиправними та скасування наказів, -

У березні 2010 року ОСОБА_5 звернувся з адміністративним позовом до Одеського міського центру зайнятості про визнання дій та бездіяльності відповідача при організації надання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню протиправними, скасування наказів від 02.12.2008 року № НТ 081202, від 13.05.2009 року № НТ 090513, від 10.07.2009 року № НТ 090710, від 31.07.2009 року № НТ 090731, від 27.08.2009 року № НТ 090827 щодо скорочення виплати допомоги по безробіттю позивачу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2010 року, позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано недійсними та скасовано накази відповідача від 02.12.2008 року № НТ 081202, від 13.05.2009 року № НТ 090513, від 10.07.2009 року № НТ 090710, від 31.07.2009 року № НТ 090731, від 27.08.2009 року № НТ 090827 щодо скорочення виплати допомоги по безробіттю позивачу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 12.11.2008 року позивач звернувся до Одеського міського центрі зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю до вирішення питання працевлаштування (а.с. 19).

В той же день на вищенаведену заяву накладено резолюцію директора центру зайнятості, позивача повідомлено про відкриття рахунку та ознайомлено з пам'яткою безробітному "Ваші права - Ваші обов'язки"(а.с. 19).

Згідно витягу із наказів відповідача про прийняті рішення відносно ОСОБА_5 по ПК №153008308110500004 від 12 листопада 2008 року "Про прийняття рішень службою зайнятості, передбачених Законами України "Про зайнятість населення" (803-12) , "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) та нормативними актами щодо їх застосування"№НТ081112 позивачу: надано статус безробітного: особам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника, за умови їх реєстрації протягом 7 к.д. після звільнення: з 12.11.2008 року; призначено допомогу по безробіттю: застрахованим особам залежно від страхового стажу відповідно до п.п.1, 3, 4 ст. 22, п.1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"та п. 2.1 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності": до 2 років - 50% середньої з/п (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: з 12.11.2008 року по 06.11.2009 року; відкладено виплату допомоги по безробіттю: у зв'язку з наданням особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні з ПОУ або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку: з 12.11.2008 року по 30.11.2008 року (а.с.36).

Відповідно до витягів з наказів відповідача про прийняті рішення відносно позивача позивачу скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" (803-12) відповідно до п.п.5 п.5 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"та п.п. 5 п. 5.4 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" (z0915-00) на строк від 15 к.д. до 90 к.д., відповідно, з 01.12.2008 року по 15.12.2008 року, з 12.05.2009 року по 10.07.2009 року, з 11.07.2009 року по 08.10.2009 року, з 09.10.2009 року по 07.11.2009 року, з 08.11.2009 року по 07.12.2009 року (а.с.61-65).

Відповідно до п. "є"ч. 1 ст. 4 Закону України № 803-ХІІ, держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України № 803-ХІІ, відносини зайнятості в Україні регулюються цим Законом (803-12) та іншими законодавчими актами України, прийнятими відповідно до цього Закону (803-12) .

Статтями 11, 12 Закону України № 803-ХІІ встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості згідно із законодавством України про зайнятість. Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю. Громадяни мають право оскаржити дії працівників державної служби зайнятості до відповідного за підпорядкуванням органу цієї служби або до суду в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст. 18 Закону України № 803-ХІІ, для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України № 803-ХІІ, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм таки види компенсацій, зокрема, виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Частиною 2 ст. 25 Закону України № 803-ХІІ передбачено, що розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) .

Частиною 5 статті 31 Закону України № 1533-ІІІ передбачено, що тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів); звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України (на 90 календарних днів); приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю; порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню; перереєстрації безробітного, який був знятий з обліку за невідвідування державної служби зайнятості більше 30 календарних днів без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню; припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості.

Згідно з абз.1 п.1 Порядку реєстрації громадяни мають право на безоплатне сприяння державної служби зайнятості у працевлаштуванні.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку реєстрації під час проведення реєстрації кожна особа за допомогою працівника центру зайнятості заповнює із застосуванням автоматизованої системи картку особи, що звернулася до центру зайнятості (далі - картка), у якій зазначаються особисті дані особи (прізвище, ім'я та по батькові; зареєстроване місце проживання; число, місяць та рік народження, ідентифікаційний номер), останнє місце роботи або вид діяльності, що визначений частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", підстава припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або підстава припинення іншого виду діяльності, що підтверджено документально, і засвідчує особистим підписом достовірність внесених до картки даних та ознайомлюється з пам'яткою "Ваші права - Ваші обов'язки". Форму картки та пам'ятки затверджує Мінпраці.

Згідно з ч.2 ст. 11 Закону України №1533-ІІІ, документи нормативного характеру, які стосуються прав і обов'язків страхувальників та застрахованих осіб, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому для реєстрації нормативно-правових актів органів виконавчої влади. Станом на дату прийняття відповідачем оскаржуваних наказів чинної пам'ятки "Ваші права - Ваші обов'язки", затвердженої Мінпраці, не було.

Відповідно до п.10 Порядку реєстрації громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і безробітні, зобов'язані: виконувати всі рекомендації працівників центру зайнятості, надані у письмовій формі, та відвідувати його в установлений строк.

Примірна форма рекомендацій державної служби зайнятості щодо сприяння працевлаштуванню затверджується Мінпраці.

Громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і безробітні, відповідно до п. 13 Порядку реєстрації, повинні: відповідно до письмових рекомендацій працівників державної служби зайнятості сприяти своєму працевлаштуванню, відвідувати центр зайнятості у визначений і погоджений з ними час, брати участь у семінарах, інших масових заходах, що проводяться державною службою зайнятості з метою надання допомоги громадянам у пошуку підходящої роботи і роботодавцям у доборі працівників.

При цьому періодичність відвідування центру зайнятості зазначеними особами визначається з урахуванням ситуації на ринку праці, наявності підходящої роботи та місця проживання громадянина, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів. Працівник центру зайнятості ознайомлює громадянина з письмовими рекомендаціями з працевлаштування, після чого громадянин ставить свій підпис у картці. У разі відмови поставити підпис в установленому порядку складається відповідний акт.

Відповідно до п. 5.4 Порядку № 307 (у редакції станом на дату прийняття наказу від 02.12.2008 року № НТ081202 (нове рішення)) тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи - на строк не менше ніж 60 календарних днів; відмови безробітного, який не має професії, спеціальності або займав робоче місце, яке не потребує спеціальної підготовки, від проходження професійної підготовки - на строк не менше ніж 30 календарних днів; приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги по безробіттю - на строк не менше кількості календарних днів; порушення умов і строку реєстрації, перереєстрації як безробітного - на строк не менше ніж 30 календарних днів (не застосовується до військовослужбовців, зазначених у підпункті 1 пункту 4.3 цього Порядку); недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" (803-12) , які надані безробітному в письмовій формі, - на строк не менше ніж 15 календарних днів; відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, - на строк не менше ніж 60 календарних днів; припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості - на строк не менше ніж 60 календарних днів.

Відповідно до п. 5.4 Порядку № 307 (у редакції станом на дати прийняття наказів: від 13.05.2009 року № НТ 090513 (нове рішення), від 10.07.2009 року № НТ 090710 (нове рішення), від 31.07.2009 року № НТ 090731 (нове рішення), від 27.08.2009 року № НТ 090827 (нове рішення)) тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю - на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи; порушення умов і строку реєстрації, перереєстрації як безробітного - на строк не менше ніж 30 календарних днів (не застосовується до військовослужбовців, зазначених у підпункті 1 пункту 4.3 цього Порядку); недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" (803-12) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) , які надані безробітному в письмовій формі, - на строк не менше ніж 15 календарних днів; припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості - на строк не менше ніж 60 календарних днів.

Відповідно до п.12 Порядку № 309 тривалість виплати матеріальної допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи - на строк не менше ніж 60 календарних днів; відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, - на строк не менше ніж 60 календарних днів; припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості - на строк не менше ніж 60 календарних днів; приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання матеріальної допомоги по безробіттю - на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи; порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного - на строк не менше ніж 30 календарних днів; недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" (803-12) , які надані безробітному в письмовій формі, - на строк не менше ніж 15 календарних днів.

Колегія суддів зазначає, що вищенаведені підстави скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю є вичерпними тому розширеному тлумаченню не підлягають.

Інших доводів та доказів щодо правомірності оскаржуваних позивачем наказів відповідачем не наведено та не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні. Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують.

За правилами ч.1 ст. 224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Одеського міського центру зайнятості, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Одеського міського центру зайнятості про визнання дій та бездіяльності протиправними та скасування наказів, - залишити без змін.