Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

За участю: секретаря Андрюхіної І.М.

представників:

позивача: Капустіної А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011

у справі №2а-13735/10/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Всесвіт"

про припинення юридичної особи, -

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.11.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011, у задоволенні позовних вимог ДПІ у Шевченківському районі м.Києва про припинення юридичної особи ТОВ "Компанія всесвіт"шляхом скасування державної реєстрації відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції, з підстав порушення норм матеріального права.

Відповідач представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 17 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" (755-15) , який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб’єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.

Згідно з частиною 1 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців' юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, визначені частиною другою статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців". Такими підставами є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що зміна місцезнаходження відповідача підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи –ТОВ "Компанія Всесвіт" №456920 від 09.04.2009 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №234912 від 26.01.2010, а 17.10.2010 відповідач звернувся до державного реєстратора для проведення реєстраційної дії про підтвердження відомостей щодо свого місцезнаходження.

З огляду на те, що на час вирішення спору запис в Єдиному державному реєстрі про відсутність відповідача за вказаним ним місцезнаходженням відсутній, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної карги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують. Положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" (755-15) розмежовують поняття відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням та відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу і лише запис про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011 –без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.