Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Сіроша М.В.

Конюшка К.В.

Бим М.Є.

Гордійчук М.П.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2009 року у справі за позовом Корпорації "Оскар" до Східної митниці про визнання неправомірною відмови, визнання недійсними карток відмови, недійсними рішення про визначення митної вартості товару, зобов'язання вчинити дії,-

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2009 року, позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсними кортки відмови Східної митниці в прийнятті декларацій, митному оформленні та пропуску товарів через митний кордон від 31 жовтня 2008 року. Визнано недійсним рішення Східної митниці про визначення митної вартості товарів від 31 жовтня 2008 року.

На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга, у якій Східна митниця просить ухвалені судові рішення скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, При виконанні умов зовнішньоекономічного контракту на поставку нафтопродуктів від 5 вересня 2008 року № СМ-08/01100/268/Д, укладеного з іноземним партнером (Росія), позивач подав першому відповідачу для митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, 30 жовтня 2008 року вантажно-митні декларації (надалі - ВМД) за № 700000002/8/019129, № 70000000/8/019131, № 700000002/8/019132, № 700000002/8/019133, № 700000002/8/019134 для оформлення імпорту вантажу: а саме нафтопродукти (масло моторне) у кількості 178,729 тн. на суму 174260,78 доларів США, у кількості 58,797 тн. на суму 57327,08 доларів США, у кількості 117,398 тн. на суму 114463,05 доларів США, у кількості 59,294 тн. на суму 54254,01 доларів США, у кількості 59783 тн. на суму 54701,45 доларів США.

Головним інспектором митниці 31 жовтня 2008 року були складені та вручені представнику декларанта позивача картки відмови в прийняті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020672, № 700000024/2008/020673, № 700000024/2008/020674, № 700000024/2008/020671, № 700000024/2008/020675, з визначенням того, що декларації від 30 жовтня 2008 року не можуть бути прийняті (товари не підлягають митному оформленню) з причин: неподання на вимогу митного органу додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, згідно пункту 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 (1766-2006-п) .

Карткою зазначено, що митне оформлення може бути здійснено за умови корегування митної вартості товарів згідно рішення митного органу.

Спірні рішення про визначення митної вартості товару прийняті першим відповідачем 31 жовтня 2008 року до ВМД позивача № 700000002/8/019129, № 70000000/8/019131, № 700000002/8/019132, № 700000002/8/019133, № 700000002/8/019134.

Судами поперердніх інстанцій встановлено, що митна вартість визначена митним органом за резервним шостим методом. Саме визначену суму за спірним рішенням з урахуванням попередньої оплати за митне оформлення позивач сплатив платіжними дорученнями від 15 жовтня 2008 року № 257, № 258, від 16 жовтня 2008 року № 263, від 17 жовтня 2008 року № 265, № 269, від 21 жовтня 2008 року № 273, № 272, від 31 жовтня 2008 року № 294.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу (92-15) , інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

За приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів № 339 від 9 квітня 2008 року №339 (339-2008-п) контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного Кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 (1766-2006-п) ; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів є митним оформленням. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу є метою митного оформлення.

Відповідно до статті 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товарно-супровідних документах.

Статтею 54 Митного Кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України, декларуванні товарів і транспортних засобів, повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу (92-15) .

Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. За приписами пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 1 лютого 2006 року "Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України" (80-2006-п) , до зазначеного переліку входять документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів

Статтею 81 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставлянням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом (92-15) .

Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (92-15) .

Відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до статей 264, 265 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу (92-15) .

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості, саме нерозуміння цієї норми спричинило звернення до суду позивача, та не виконання ним вимог митниці при митному оформлені.

Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначені положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року (1766-2006-п) , якою затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.

Пунктом 6 цієї Постанови (1766-2006-п) передбачено, що декларант самостійно заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці.

Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року (1766-2006-п) визначений перелік обов'язкових документів, що додаються декларантом на підтвердження заявлених ним відомостей про визначення митної вартості.

За змістом пункту 11 цієї Постанови (1766-2006-п) для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом.

Відповідно до пунктів 13, 14 Постанови Кабінету міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року (1766-2006-п) декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку (1766-2006-п) , протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставляння свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості. Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, оскільки висновок судів про задоволення позовних вимог є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Східної митниці задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2009 року скасувати.

У позові Корпорації "Оскар" до Східної митниці про скасування податкових повідомлень відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.