К-2035/09-С Про визнання неправомірними дій щодо застосування штрафних санкцій - 23.06.2011 Прийняття

до відповідачів: 1.Державної податкової інспекції у м.Маріуполі (надалі –ДПІ у м.Маріуполі), 2.Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у м.Маріуполі (надалі –Жовтнева МДПІ у м.Маріуполі), 3.Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області (надалі –Г УДК України в Донецькій області)

про визнання неправомірними дій, -

У січні 2008 року позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, поставлено питання про: визнання неправомірними дій посадових осіб Державної податкової інспекції м.Маріуполя щодо незаконного проведення перевірки, визнання недійсним рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя про застосування штрафних санкції від 31.01.2008 року №0000022310 в сумі 1513,00грн.; стягнення моральної шкоди в сумі 1700,00гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що співробітники податкового органу були недопущенні до проведення перевірки у зв’язку з відсутністю підстав для її проведення та ненаданням позивачу направлення на перевірку та наказу керівника податкового органу про проведення перевірки. Однак, що не зважаючи на недопущення до проведення перевірки, акт перевірки відповідачем був складений, але не наданий їй для підписання. При цьому акт відмови від підписання акту перевірки повинен бути підписаний не менш як трьома службовими особами. Натомість акт перевірки надавався для підписання реалізатору, та на ньому зроблена відмітка про те, що продавець відмовилась від підписання акту перевірки. Крім того, неправомірними діями робітників податкової служби їй завдано моральної шкоди, яка полягає у негативних емоціях і переживаннях.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у м.Маріуполі, щодо проведення перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1; визнано недійсним рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у м.Маріуполі про застосування фінансових санкцій №0000022310 від 31.01.2008 року; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто судовий збір у сумі 1,70грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при складанні акту за результатами проведеної перевірки посадовими особами органу державної податкової служби не були виконані вимоги законодавства стосовно надання платнику податків відповідних документів на право проведення перевірки та порушений порядок складання такого акту, внаслідок чого акт про виявлення під час здійснення перевірки порушення не може бути підставою для прийняття відповідного рішення про застосування штрафних санкцій.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що працівники податкового органу були допущені до проведення перевірки. Відсутність в наказі про проведення перевірки підстави проведення перевірки, дата початку і дата закінчення перевірки не може бути підставою для визнання недійсним рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій за виявлені порушення.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивача, відповідач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПІ у м.Маріуполі була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці "крамниця", що належить позивачу, про що було складено акт №01464/05190091/2303 від 17.12.2007 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу було встановлено порушення позивачем п.1, п.2, п.13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіксальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій (надалі –РРО); невидача особі, яка отримує товар розрахункового документа встановленого зразку на повну суму проведеної розрахункової операції; незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунку сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО.

За наслідками проведеної перевірки Жовтневою МДПІ у м.Мариуполі було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000022310 від 31.01.2008 року, яким щодо позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1513,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи та касаційної скарги, позивач посилається на неправомірність проведеної перевірки та невідповідність її проведення вимогам чинного законодавства, а саме, ч.2 ст. 19 Конституції України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

Разом з тим, позивачем не оскаржуються висновки, викладені в акті перевірки, щодо порушення норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону (265/95-ВР) здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Крім того, згідно з ст.16 цього Закону, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону (265/95-ВР) .

Статтею 16 вказаної вище норми Закону (265/95-ВР) визначено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону (265/95-ВР) , а відповідно до частини 4 вказаної статті планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Стосовно планових перевірок суб'єктів господарювання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій органами державної податкової служби, то згідно із пунктом 2.6 додатка 2 Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні, затверджених наказом ДПА України від 11.10.2005р. №441 (v0441225-05) (на час проведення перевірки був чинним), такі перевірки проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби.

Слід зауважити, що статтею 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", на яку посилались суди першої та апеляційної інстанцій, визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а в даному випадку Жовтневою МДПІ у м.Маріуполі була проведена перевірка контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом господарювання.

У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг' (265/95-ВР) є спеціальним.

Отже, підстави та порядок проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, визначаються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) і пунктом 2.6 додатка 2 до наказу ДПА України від 11.10.2005р. №441 (v0441225-05) "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні"проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби і за наявності направлень на перевірку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, перевірка позивача здійснена відповідно до Плану-графіку перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у готівковій та безготівковій сфері та хронометражних обстежень на грудень 2007 року ДІЛІ у м. Маріуполі (а.с.43-44), який є додатком до наказу ДПІ у м.Маріуполі №376 від 30.11.2007 року (а..42), наказу №376 від 11.12.2007 року про внесення доповнень у додаток до наказу ДПІ у м. Маріуполі від 30.11.2007 року № 376 (а.с.45), направлень на перевірку №343 від 17.12.2007 року (а.с.47) та №342 від 17.12.2007 року (а.с.48).

Щодо посилання позивача в касаційній скарзі на ст. 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", слід зазначити, що ч.2 зазначеної норми права, визначено, що ненадання платнику податків направлення на перевірку, копій наказу керівника податкового органу або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Разом з тим, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, посадові особи податкового органу були допущені до перевірки, перевірка проводилася в присутності продавця ОСОБА_2, до перевірки були надані ліцензія на право реалізації алкогольних та тютюнових виробів, торговельні інші документи.

Отже, суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновок суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпним, відповідає дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 –залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2008 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.