К-1898/09-С Про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування - 23.06.2011 Прийняття

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.09.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2008, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області від 01.04.2008 № 0000032332/0/411-232-3415372/5146 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року на 312910,10 грн., в позові про стягнення суми бюджетного відшкодування в розмірі 312910,10 грн. відмовлено.

В касаційній скарзі ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 01.04.2008 № 0000032332/0/411-232-3415372/5146 та постановити в цій частині нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2008 року, поданої до податкової інспекції в лютому 2008, задекларував від‘ємне значення чистої суми податкових зобов’язань попередніх податкових періодів 316446,10 грн. як таке, що підлягає бюджетному відшкодуванню цього податкового періоду, сплата позивачем 316446,00 грн. податку митним органам підтверджується платіжними дорученнями від 29.12.2006 № 1 на суму 315000,00 грн. та від 09.02.2007 № 3 на суму 156000,00 грн.

Фактичною підставою для зменшення позивачу задекларованої до відшкодування з бюджету суми податку за січень 2008 року на 312910,10 грн. слугував висновок податкової інспекції, викладений в акті перевірки від 21.03.2008 № 320/232/34153722, про порушення позивачем підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР внаслідок заявлення до бюджетного відшкодування тієї частини податку, яка була фактично сплачена позивачем у грудні 2006 року та в лютому 2007 року.

Відповідно до підпункту 7.2.7 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом "а"підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР в редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-Іv (2505-15) , чинній до 1 січня 2008 року, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

Нормою цього підпункту зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 28.12.2007 № 107-VI (107-17) , встановлено, що у разі якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Судами попередніх інстанцій вірно застосовані підпункти 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР. Виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону як поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Факт сплати позивачем органу митного контролю при ввезенні товарів на митну територію України податку в сумах, задекларованих до відшкодування, правильності формування податкового кредиту за січень 2008 року відповідачем не заперечується.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Висновок судів попередніх інстанцій про виникнення права на податковий кредит по операціях з ввезення товару на митну територію України (імпорт) з дати отримання вантажних митних декларацій не відповідає положенням підпункту 7.5.2 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, згідно з яким для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті. Разом з тим, враховуючи встановлений в судовому процесі факт сплати позивачем податку в сумі 316446,10 грн. органу митного контролю, такий висновок суду не вплинув на правильність прийнятого рішення за результатами вирішення спору

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд постановлених у справі судових рішень здійснений в межах касаційної скарги, як того вимагає частина 2 статті 220 КАС України.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2008, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.09.2008 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.