К-17857/09-С Про визнання нечинним та скасування рішення щодо відмови в прийнятті митних декларацій та митному оформленні товару - 23.06.2011 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Вінницької митниці на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року у справі за позовом Агропромислового науково - виробничого підприємства "Візит" до Вінницької митниці про визнання нечинним та скасування рішення,-

Постановою Господарського суду Вінницької області від 26 березня 2007 року в частині вимог про визнання протиправними дій Вінницької митниці щодо відмови в прийнятті митних декларацій та митному оформленні товару і про зобов’язання Вінницької митниці здійснити повне митне оформлення товару, а саме трьох партій свиней, ввезених АП НВП "Візит"18.10.2005 р. в кількості 800 штук вагою 16810 кг митною вартістю 157196, 4 грн., 31.10.2005 року в кількості 800 штук вагою 16800 кг митною вартістю 157196, 4 грн. закрито у зв"язку з відмовою позивача від позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2009 року ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.03.2007 року залишено без змін.

Постановою Господарського суду Вінницької області від 26 березня 2007 року в задоволенні позовних вимог Агропромисловому науково - виробничому підприємству "Візит" до Вінницької митниці про визнання нечинним та скасування рішення відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга, у якій Вінницька митниця просить ухвалене судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, АП НВП "Візит"були укладені з польським підприємством lfarm Sp.Z.o.o."контракти № 092005 від 10.10.2005 року та № 102005 від 21.10.2005 року про купівлю живих свиней по ціні 1.428 євро за 1 кг та поставку їх на митну територію України.

Підприємством подано до Вінницької митниці та оформлено останньою у митному відношенні тимчасові вантажні митні декларації № 401000001/5/018831, 401000001/5/019408, 401000001/5/019573 від 18.10.05р., 31.10.05р. та 3.11.05р. на товар (свині свійські вагові вагою до 50 кг), ввезений на підставі зазначених контрактів із польським підприємством.

Вінницькою митницею випущено ввезений товар у вільний обіг з наступним оформленням митних документів в повному обсязі.

08.11.2005р., 29.11.2005р., 01.12.2005р. Підприємство подало до Вінницької митниці ВМД №№ 401000001/5/020267, 401000001/5/020737, 401000001/5/020849, заявлені в режимі "Імпорт", де зазначено митну вартість товару в розмірі 157196, 4 грн. відповідно до тимчасових митних декларацій.

Митне оформлення товару за вказаними ВМД митниця не здійснила, не погодившись з зазначеною у ВМД митною вартістю та визначила митну вартість із застосуванням 6-го методу, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України № 1375 від 28.08.2003 (1375-2003-п) p.; ВМД №№ 401000001/5/020267, 401000001/5/020737, 401000001/5/020849, анулювала, відповідно 22.11.2005 p., 01.12.2005 p., 02.12.2005 p., що стверджується оглянутими в судовому засіданні 26.03.2007 р. оригіналами ВМД та службовими записками з резолюцією начальника митниці про анулювання ВМД.

Дії митниці щодо визначення митної вартості товару постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 02.11.2006 р. визнано протиправними.

20.11.2006 р. та 21.11.2006 р. позивач подав до Вінницької митниці вантажні митні декларації №№ 401000001/6/015561, 401000001/6/015562, 401000001/6/015598 для завершення митного оформлення товару, стосовно якого розглядався спір у адміністративній справі № 14/162-06.

Працівником Вінницької митниці 13.12.2006 р. позивачу вручено картку відмови в прийнятті митних декларацій та митному оформленні товару за № 401000001/6/00020, з посиланням на невиконання Підприємством вимог Постанови КМУ від 27.01.1997 р. № 65 (65-97-п) щодо сплати зборів за перебування товарів під митним контролем.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу (92-15) , інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

За приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів № 339 від 9 квітня 2008 року (339-2008-п) №339 контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного Кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 (1766-2006-п) ; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів є митним оформленням. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу є метою митного оформлення.

Відповідно до статті 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товарно-супровідних документах.

Статтею 54 Митного Кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України, декларуванні товарів і транспортних засобів, повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу (92-15) .

Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. За приписами пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 1 лютого 2006 року "Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України" (80-2006-п) , до зазначеного переліку входять документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів

Статтею 81 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставлянням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом (92-15) .

Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (92-15) .

Відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до статей 264, 265 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу (92-15) .

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості, саме нерозуміння цієї норми спричинило звернення до суду позивача, та не виконання ним вимог митниці при митному оформлені.

Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначені положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року (1766-2006-п) , якою затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.

Пунктом 6 цієї Постанови (1766-2006-п) передбачено, що декларант самостійно заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці.

Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року (1766-2006-п) визначений перелік обов'язкових документів, що додаються декларантом на підтвердження заявлених ним відомостей про визначення митної вартості.

За змістом пункту 11 цієї Постанови (1766-2006-п) для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом.

Відповідно до пунктів 13, 14 Постанови Кабінету міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року (1766-2006-п) декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку (1766-2006-п) , протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставляння свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості. Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції було ухвалено відповідно до закону та скасоване судом апеляційної інстанції помилково, що, відповідно до вимог статті 226 КАС України, є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.