Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

Бим М.Є.

Сіроша М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХДС" на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2009 року у справі за позовом прокурора Залізничного району м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в інтересах Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХДС" про стягнення заборгованості,-

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2009 року, позовні вимоги задоволено. З Товариства з обмеженою відповідальністю "ХДС" на користь Державного бюджету України стягнуто штраф в сумі 1700,00 грн..

На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю "ХДС" просить ухвалені судові рішення скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15 березня 2007 року в ході проведення перевірки дотримання законодавства про рекламу в сфері захисту прав споживачів виявлені порушення діючого законодавства.

Відповідач розмісти рекламу з порушенням частини першої ст. 16 Закону України "Про рекламу" та пункту 44 Постанови Кабінету Міністрів України № 2607 від 29.12.2003 року "Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами" (2067-2003-п) .

Позивачем під час перевірки було встановлено порушення у вигляді відсутності точної та достовірної інформації в рекламі на спеціальній стаціонарній середньогабарітній наземній конструкції з інформацією "Стоматологічна клініка "ХДС стоматологія" першокласне лікування та протезування зубів. Комп'ютерна діагностика, лікування зубів методом мінімальної інвазії, художня реставрація зубів, лікування "складних" зубів, лікування кіст, гранулем без хірургічного втручання, фото відбілювання та протезування, повна гарантія захисту від гепатиту та віч-інфекції вул. Барікадна, 70-а", без вказання номера ліцензії, дати видачі та найменування органу, який видав ліцензію, чим порушена частина четверта ст. 8 Закону України "Про рекламу".

Рішенням Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики - Головним управлінням у справах захисту прав споживачів в АР Крим було прийнято рішення № 768-р про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 24.04.2007 року, яким на відповідача був покладений штраф у розмірі 1700,00 грн., тобто у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідачем не було сплачено в добровільному порядку накладений на нього штраф, тому прокурор Залізничного району м. Сімферополя звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим з позовом про стягнення вищезазначеного штрафу.

Правовідносини сторін регулюються Законом України "Про рекламу" (270/96-ВР) , Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 693 (693-2004-п) .

Відповідно до частини першої ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Відповідно до частини другої ст. 27 Закону України "Про рекламу" відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні:

у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;

у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;

у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Відповідно до частини четвертої ст. 27 Законом України "Про рекламу" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

- рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті,

- у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами;

розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті,

- у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження реклами.

Відповідно до частини двадцятої Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 693 (693-2004-п) , сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до частини другої Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 693 (693-2004-п) , штрафи відповідно до статті 27 Закону України "Про рекламу" (далі - Закон) накладаються у таких розмірах:

- п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами - на рекламодавців, винних у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

- наданні виробнику реклами недостовірної інформації, необхідної для її виготовлення;

- замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом (270/96-ВР) ;

- недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;

- порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо вона розповсюджується ними самостійно;

- п'ятикратної вартості виготовлення реклами - на виробників реклами, винних у порушенні прав третіх осіб під час її виготовлення;

- чотирикратної вартості розповсюдженої реклами - на розповсюджувачів реклами, винних у порушенні порядку її розповсюдження та розміщення;

- сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами її виготовлення та/або розповсюдження.

Таким чином, доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам матеріального та процесуального права, то вони не можуть бути скасованими чи зміненими з підстав, наведених в касаційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХДС" залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.