Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Конюшка К.В.

суддів: Бим М.Є.

Гончар Л.Я.

Гордійчук М.П.

Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 року

у справі № 2-а-7805/09/2670

за позовом Київського міського центру зайнятості

до ОСОБА_4

про стягнення неправомірно отриманих коштів

У липні 2009 року Київський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 8615,72 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2009 року скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 оскаржив його в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказаний судовий акт з мотивів порушення названим судом норм матеріального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до приписів статті 2 Закону України "Про зайнятість населення"та згідно з наказом Дарницького районного центру зайнятості № 11866/232 від 28.11.2008 року, відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

За наслідками розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) , позивачем складено Акт № 20 від 28.05.2009 року про виявлення факту реєстрації відповідача суб’єктом підприємницької діяльності.

Відповідно до наказу Дарницького районного центру зайнятості № 6355/99 від 28.05.2009 року відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю через її призначення на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, 01.03.2001 року ОСОБА_4 було зареєстровано в якості суб'єкта підприємницької діяльності у Дарницькій районній у місті Києві державній адміністрації. При цьому, 21.07.2009 року реєстрацію відповідача було припинено на підставі частини 2 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) , який набрав чинності з 01.01.2004, відповідно до приписів якої у разі внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, державний реєстратор протягом 2004 - 2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки повинен провести відповідні реєстраційні дії.

Підпунктом "б"пункту 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення"визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство" (742-15) .

Згідно з частиною 3 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що проведення припинення державної реєстрації підприємницької діяльності відповідача було здійснено 21.07.2009 року.

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для надання ОСОБА_4 статусу безробітного відповідно до приписів статті 2 Закону України "Про зайнятість населення"на момент звернення з відповідною заявою до позивача були відсутні, а відповідні виплати були здійсненні безпідставно.

Колегія суддів погоджується з правильністю висновків суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_4 безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 8615,72 грн.

Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у зв’язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –2391 КАС України (2747-15) .