Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Гордійчук М.П. (суддя - доповідач)

суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Конюшка КВ., Харченка В.В.

секретар судового засідання Сухина А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Приватного підприємства фірми "Інгуша" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2008 року у справі за позовом Приватного підприємства фірми "Інгуша" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області про скасування припису № 2 від 23.01.2007 року, –

У червні 2007 року позивач Приватне підприємство фірма (надалі -ППФ) "Інгуша" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області про скасування припису № 2 від 23.01.2007 року про негайне призупинення усіх будівельних робіт та надання проектної документації на їх виконання та довідку про кошторисну вартість виконаних будівельно - монтажних робіт станом на 23.01.2007 рік. Позов вмотивовано тим, що вони є власниками підвального приміщення, розташованого в житловому будинку № 31 по вул. Леніна в м. Кіровограді, і будівельні роботи, на які потрібен спеціальний дозвіл не проводили, а лише прибирали та вивозили сміття, а тому припис відповідача є незаконним.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2007 року позов задоволено.

Рішення суду вмотивоване тим, що відповідачем не встановлено факту проведення в підвальному приміщенні будинку по вул. Леніна, 31 приватним підприємством "Інгуша"саме таких будівельних робіт, на проведення яких вимагається дозвіл та останній не спростував твердження позивача стосовно того, що позивачем не проводяться будівельні роботи підвального приміщення, а проводиться поточний ремонт, упорядкування приміщення та вивіз сміття.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2008 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, про відмову у задоволенні позову з підстав того, що матеріалами справи підтверджено, що позивачем порушено Положення "Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт" (z0945-00) , а тому відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений діючим законодавством.

Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанції, ППФ "Інгуша" звернулося з касаційною скаргою про його скасування та просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, та матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що позивачу у даній справі на підставі договору купівлі-продажу від 30.03.1996 року належить майно –магазин "Джерело", який розташовано на 1 поверсі будинку № 31 по вул. Леніна у м. Кіровограді, а на підставі договору купівлі-продажу від 07.04.2005 року позивачу належить підвальне приміщення площею 251,2 кв.м. у будинку № 31 по вул. Леніна в м. Кіровограді.

З матеріалів справи також вбачається, що 22.01.2007 року комісією було проведено обстеження житлового будинку по вул. Леніна з 1 у м. Кіровограді, за наслідками якого складено акт від 22.01.2007 року, в якому зафіксовано наявність на зовнішній несучій стіні головного фасаду будинку, як з зовнішньої, так і з внутрішньої сторони, прогресуючих тріщин з розкриттям 3-5 мм., тріщини на стику лучкової цегляної перемички із стіною і під вікном; віконні і дверні рами мають перекоси; у підвальному приміщенні будинку ведуться самочинні будівельні роботи по збільшенню висоти підвальної частини будівлі, внаслідок яких виконано виїмку грунту з під існуючої підошви фундаменту несучої зовнішньої стіни довжиною 10 м, глибиною до 1,5 м. і у підвальній частині будинку були розібрані раніше запроектовані та існуючі цегляні стіни товщиною 64 см., які підсилювали внутрішню несучу стіну верхніх поверхів, залізобетонними фундаменти під запроектовані цегляні стіни, перетинки, які відокремлювали тепловий пункт і фундаменти під запроектовані цегляні стіни, перетинки, які відокремлювали тепловий пункт і приміщення електрощитової від основного приміщення підвалу; на час проведення обстеженння ведуться роботи по виконанню бетонної монолітної підводки фундаменту під несучі стіни без проектного рішення з порушення технології виконання бетонних робіт. Зазначений факт також підтверджується і експертним висновком Кіровоградської філії Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІпроектреконструкція від 22.01.2007 року, що міститься в матеріалах справи.

23 січня 2007 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області за результатом проведеної перевірки було винесено припис № 2, відповідно до якого ППФ "Інгуша" було запропоновано в установлений строк надати проектну документацію та довідку про вартість виконаних робіт станом на 23.01.2007 року, який було направлено позивачу та ним отримано. У зв‘язку з невиконанням припису в строк, керівника позивача було притягнуто до відповідальності постановою від 31 січня 2007 року та накладено штраф у розмірі 850 грн. за порушення в сфері містобудування.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"на підставі акту, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п’яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 8 ст. 7 цього Закону встановлено, що припис —обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб’єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб’єкта господарювання.

Згідно з ч. 9 ст. 7 Закону розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) –обов’язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником. Розпорядження може передбачати застосування до суб’єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розділом 4 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 273 від 05.12.2000 року (z0945-00) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2000 року за №945/5166 (z0945-00) , який діяв під час здійснення перевірки, встановлено перелік будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 29 Закону України "Про планування та забудову території"дозвіл на виконання будівельних робіт —документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Частиною 10 ст. 29 Закону України "Про планування та забудову території", здійснення будівельних робіт на об’єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Законом України "Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (208/94-ВР) встановлено відповідальність суб’єктів господарювання, а саме відповідно до ст. 1 вказаного Закону, підприємства, їх об’єднання, установи та організації (далі —підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі —будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації —у розмірі п’ятдесяти відсотків вартості цих робіт.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування"підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Разом з протоколом складається припис про усунення допущених порушень.

У п’ятнадцятиденний термін з дня одержання протоколу про правопорушення питання про накладення штрафу розглядається посадовою особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Рішення посадової особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону.

Пунктом 2 Положення про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №224 (244-95-п) , встановлено, що штрафи накладаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю (далі —інспекції) на підприємства, їх об’єднання, установи та організації, що допустили правопорушення у сфері містобудування (далі —підприємства), за результатами контрольних перевірок, а також перевірок, проведених за зверненнями заінтересованих юридичних або фізичних осіб.

Пунктом 3 даного Положення (244-95-п) встановлено, що вартість виконаних з порушеннями робіт для розрахунку розміру штрафу визначається відповідно до порядку визначення вартості будівництва і проектно-вишукувальних робіт, що встановлюється Мінрегіонбудом.

Наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. N 174 затверджені Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000. (v0174241-00) Ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об’єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування і носять обов’язковий характер при визначенні вартості будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. По будовах (об’єктах), будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ці норми носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом.

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи (акту обстеження та експертного висновку), позивачем вівся не поточний ремонт будівель та споруд без зміни призначення приміщень, передбачений п 4.1 ст. 4 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт (z0945-00) , затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, а тому припис відповідача за правопорушення у сфері містобудування не підлягає скасуванню і з цим висновком погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Приватного підприємства фірми "Інгуша" –залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2008 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.