колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Стародуба О.П., Тракало В.В..,

секретар судового засідання Сіпаренко С.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Дніпропетровської області про відмову у видачі довідки для перерахунку пенсії за касаційною скаргою прокуратури Дніпропетровської області на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2007 року, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року та касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року,

В березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є пенсіонером органів прокуратури з 1998 року. На підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів"від 9 березня 2006 року № 268 (268-2006-п) була підвищена заробітна плата працівників органів прокуратури. Проте всупереч частині 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру"прокуратура Дніпропетровської області видала ОСОБА_1 довідку про заробітну плату працюючого заступника прокурора, на підставі якої розмір пенсії позивача було зменшено. Просив зобов’язати прокуратуру Дніпропетровської області видати довідку для перерахунку пенсії відповідно до вимог частини 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2007 року позов ОСОБА_1 було задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року апеляційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області було задоволено частково. Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2007 року скасовано. Позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області в частині видачі довідки без урахування всіх складових заробітної плати працюючого прокурора неправомірною. Зобов’язано прокуратуру Дніпропетровської області видати ОСОБА_1 довідку для перерахунок пенсії за 2006 рік з урахуванням надбавки за таємність в розмірі 15%. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказуючи на допущені, на думку прокуратури Дніпропетровської області та ОСОБА_1, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, а позивач просить скасувати постановлене судом апеляційної інстанції рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури з 1998 року. Звільнився на пенсію з посади заступника прокурора області.

У зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів"від 9 березня 2006 року № 268 (268-2006-п) з 1 січня 2006 року підлягали застосуванню нові умови оплати праці, затверджені цією постановою. Зокрема, керівникам органів прокуратури надано право у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати керівникам підрозділів, спеціалістам і службовцям посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів, а також надбавки, доплати; здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 року - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу. Тобто вказаною постановою не визначено конкретних розмірів надбавок, доплат та премій, а лише надано право керівникам відповідних державних органів визначати їх у відповідності з вимогами чинного законодавства.

У зв’язку з прийняттям зазначеної постанови Кабінету Міністрів України та відповідного перерахунку пенсій, прокуратура Дніпропетровської області видала позивачу довідку від 18 травня 2006 року № 18ф-105 про розмір заробітної плати працюючого заступника прокурора без урахування всіх складових частин заробітної плати, зокрема, у довідку не було включено надбавку за таємність у розмірі 15%, яку отримував позивач під час служби в органах прокуратури, а розмір щомісячної премії був зменшений зі 150%, який позивач отримував перед звільненням, до 30%.

Відповідно до положень частини 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру"призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Проте при цьому відповідно до положень частини 12 зазначеної статті, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Враховуючи викладене, відповідач правильно зазначив у виданій довідці розмір місячного заробітку працюючого заступника прокурора області, з якої позивач вийшов на пенсію.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, прийшов до обґрунтованого висновку, що видана відповідачем довідка від 18 травня 2006 року № 18ф-105 відповідає умовам оплати праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 (268-2006-п) , проте відповідач при цьому безпідставно не включив у зазначену довідку надбавку за таємність у розмірі 15 відсотків, яку позивач отримував під час роботи в органах прокуратури, оскільки перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи..

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167 ч.2, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційні скарги прокуратури Дніпропетровської області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.