Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Маринчак Н.Є.

Нечитайла О.М.

при секретарі Кравченко В.О.

за участю представників

позивача Шапаренко В.С., Шульги Н.А.

відповідача Харченка Р.І., Шкоропада О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2010

у справі № 2-а-322/10/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП В.М.С."

до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

про визнання недійсними рішень про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій, -

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2010, позов задоволено. Визнано недійсними рішення Тетіївської МДПІ Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.07.2009 № 0000762370 та від 21.09.2009 № 0000952370.

Тетіївська МДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, наголошуючи при цьому на тому, що роздруковані позивачем розрахункові документи у зв’язку з відсутністю в них хоча б одного з обов'язкових реквізитів, у даному випадку повної назви господарської одиниці, не є розрахунковими в силу приписів п. 2.1 розділу 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 (z0105-01) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №105/5296 (z0105-01) .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для застосування податковим органом до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до вимог п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"у загальній сумі 10526577,00 грн. слугували висновки перевірки, зафіксовані в акті від 11.06.2009 № 0568/26/57/23/21567930, про порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 06.07.1995 № 265/9 та п.п. 3.2 п. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 (z0105-01) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №105/5296 (z0105-01) . Зокрема, в офісі позивача готівкові розрахунки за послуги з ремонту головки блока циліндра та за реалізацію запчастин до них у період з 01.01.2009 та на час перевірки (11.06.2009) на загальну суму 2105315,50 грн. проводились без роздрукування відповідних розрахункових документів. Сума розрахункових операцій визначена на підставі фіскальних звітних чеків за вказаний період.

Позиція податкового органу полягає у тому, що роздруковані документи (касові чеки) не містять обов’язкового реквізиту щодо зазначення назви господарської одиниці –офісу згідно із реєстраційним посвідченням № 102000385 від 17.01.2008 чи виробничого приміщення згідно із договором оренди № 31/8 від 22.12.2007, де проводяться розрахункові операції, оскільки назва такої одиниці не містила вказівки про офіс чи виробничне приміщення.

Відповідно до реєстраційного посвідчення № 102000385 від 17.01.2008 здійснено реєстрацію РРО, що належить ТОВ "СП В.М.С."для використання у господарській одиниці –офісі за адресою: м.Київ, вул. С.Сосніних, 9.

Згідно із договором оренди № 31/08 від 22.12.2007, укладеним між позивачем та ВАТ "Електротехнічний завод", позивач орендує виробничі приміщення за адресою: вул. С.Сосніних, 9, на 1-му та 2-му поверхах у корпусі № 51.

Наказом № 164 від 25.12.2007 позивач створив на базі орендованих виробничих приміщень такі структурні підрозділи: офіс, автомайстерню та магазин.

У розрахункових документах позивача зазначається назва господарської одиниці –автомайстерня за адресою: вул. С.Сосніних, 9.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанції норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно та правильно встановили обставини справи та надали їм правильну правову оцінку на підставі норм законодавства, що підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Пунктом 1 статті 17 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на підставі якого податковим органом до позивача застосовані фінансові санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), передбачена відповідальність за:

проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг);

непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій;

нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Як правильно вказано судами попередніх інстанцій, Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) не передбачає застосування до господарюючого суб’єкта штрафних санкцій у разі невідповідності розрахункового документа вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 (z0105-01) .

У даному випадку фіскальні касові чеки за наслідками проведених через РРО розрахункових операцій фактично роздруковані, а тому відсутні підстави для застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених пунктом 1 статті 17 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Формальна невідповідність роздрукованих фіскальних касових чеків вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 (z0105-01) , через відсутність в них окремого реквізиту, зокрема неповної назви господарської одиниці, не може ототожнюватися з непроведенням розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій або нероздрукуванням відповідного розрахункового документа, за які застосовуються фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2010 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, передбаченому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .