Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВАССО"

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2008 р.

у справі № 22-а-449/08 (5058/1-53 –номер справи у суді першої інстанції)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВАССО"

до Державної податкової адміністрації у Харківській області, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАВАССО"звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації у Харківській області (далі –відповідач-1), Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (далі –відповідач-2) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду Харківської області від 29.08.2007 р. (суддя С.А.Прохоров) у справі № 5058/1-53 позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано дії службових осіб ДПА у Харківській області щодо проведення планової перевірки ТОВ "ТАВАССО"23.03.2007 року неправомірними; скасовано рішення ДПІ Ленінському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001082310 від 04.04.2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2008 р. (судова колегія у складі: головуючий суддя –Л.В.Мельникова, судді: З.Г.Подобайло, І.М.Григоров), рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Відмова в задоволенні позову судом апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач-1 здійснив перевірку у межах своїх повноважень та у відповідності до вимог закону, а відповідач-2 виніс на основі даних перевірки обґрунтоване рішення.

Не погоджуючись із прийнятим апеляційною інстанцією рішенням, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій з підстав порушення норм матеріального права, просить скасувати вказане судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У касаційній скарзі позивач вказує на неправильне застосування норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін.

Відповідно до ч.1 та. ч.2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини у справі.

Фахівцями ДПА у Харківській області 23.03.2007 року на виконання Плану перевірок за здійсненням СПД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на березень 2007 року, на підставі направлень ДПА у Харківській області №№ 4090, 4089 від 22.03.2007 року, здійснена планова перевірка торгівельної точки підприємства, що розташована у м. Харкові по вул. Університетській, б. № 11, з питань додержання вимог Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , постанови НБ України № 637 від 15.12.2004 року (z0040-05) "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", про що складений акт.

Перевіркою встановлено факт порушення позивачем вимог п. 1, ст. 17, ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме –непроведення розрахункової операції у сумі 59,00 грн. через РРО, незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному Х-звіті, надлишок готівки склав 1.983,35 грн.

Рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.04.2007 року № 0001082310 до позивача, на підставі п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"та п. 1 ст. 17, ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", застосовані штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 10.211,75 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що відповідач-1 не наділений повноваженнями щодо проведення перевірок.

Дане твердження не може бути прийняте судом касаційної інстанції, оскільки спростовується нормами чинного законодавства.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);…

До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби) (ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні").

Отже, з наведеного випливає, що ДПА у Харківській області входить до системи податкових органів та відповідно наділена повноваженнями на проведення документальних невиїзних, а також планових та позапланових виїзних перевірок.

Що ж стосується безпосередньо перевірок у сфері готівкових розрахунків за товари (послуги), то колегія суддів погоджується з висновком апеляційної інстанції щодо наявності у відповідача-1 повноважень щодо проведення в цій сфері перевірок з огляду на наступне.

Згідно ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону (265/95-ВР) здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Частиною 1 статті 16 вказаного Закону передбачено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону (265/95-ВР) .

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що позивачем було допущено до перевірки відповідача-1, акт перевірки було підписано без жодних зауважень.

Аналіз зазначених норм свідчить про наявність у відповідача-1 повноважень проводити планові перевірки, а тому твердження позивача про неправомірність дій щодо проведення планової перевірки ТОВ "ТАВАССО"є необґрунтованим та безпідставним.

Вимоги позивача про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій базуються на визнані неправомірними дій відповідача-1 щодо переведення перевірки.

Оскільки спірне рішення, яке прийняте відповідачем-2 на основі даних перевірки, що проведена відповідачем-1 і законність дій, якого підтверджена, то відповідно і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є законним та обґрунтованим, що правильно встановлено судовими інстанціями, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення –залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВАССО"- залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2008 р. у справі № 22-а-449/08 (5058/1-53 –номер справи у суді першої інстанції) - залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.