Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Заїки М.М,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

Співака В.І.

та секретаря Тоцького Д.А., за участю позивача ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.12.2006 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання відмови в призначенні пенсії незаконною та зобов’язання призначити пенсію,

У липні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання відмови в призначенні пенсії незаконною та зобов’язання призначити пенсію.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.09.2006 позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано незаконним рішення комісії з призначення пенсії управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про відмову в призначені пенсії за вислугу років ОСОБА_4. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська призначити пенсію позивачу відповідно до статті 501 Закону України "Про прокуратуру"з 01.09.2005.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.12.2006 постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.09.2006 скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами було встановлено, що ОСОБА_4 з 15.10.1985 працює в органах прокуратури Дніпропетровської області. Прокурорсько-слідчий стаж позивача станом на 01.09.2005 складає 19 років 10 місяців та 17 днів. Згідно військового квитка, архівної довідки Київського Національного університету імені Тараса Шевченка та диплому ОСОБА_4 з 28.08.1978 по 19.05.1981 був курсантом Тольятинського вищого військово-будівельного командного училища. Після відрахування з училища у зв’язку з хворобою продовжив навчання з 01.09.1981 по 05.09.1983 на юридичному факультеті Київського Національного університету імені Тараса Шевченка денній формі навчання та в подальшому перевівся до Свердловського юридичного інституту, який закінчив 29.06.1985.

01.09.2005 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська з заявою про призначення пенсії з зарахуванням строку навчання до трудового стажу, проте отримав відмову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про відмову у задоволенні позову суд апеляційної інстанції посилався на те, що навчання у військових закладах не може бути зараховане як строкова служба в армії та на те, що позивачем не надано даних щодо повного строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі.

Однак з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна погодитись, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 501 Закону України "Про прокуратуру"прокурори та слідчі зі стажем роботи не менше 20 років у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. До 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті даного Закону (1789-12) в тому числі військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби Безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, були направлені туди, а потім повернулись в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про загальний військовий обов’язок і військову службу"у строк військової служби зараховується військова служба під час навчання у вищих військових навчальних закладах та вищих навчальних закладах, які мають військові навчальні підрозділи, із розрахунку два місяці служби (навчання) у зазначених військових навчальних закладах за один місяць строкової військової служби.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має законне право на зарахування строку навчання та строку строкової служби до трудового стажу, що відповідно дає йому право на призначення пенсії за вислугою років з 01.09.2005.

За таких обставин, судом першої інстанції зроблено правильні та обґрунтовані висновки щодо необхідності задоволення позовних вимог, визнання незаконним рішення комісії з призначення пенсії управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про відмову в призначені пенсії за вислугу років ОСОБА_4 та зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська призначити пенсію позивачу відповідно до статті 501 Закону України "Про прокуратуру"з 01.09.2005.

Враховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню. Постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.12.2006 необхідно скасувати, так як вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.09.2006 необхідно залишити в силі, так як вона є законною і обґрунтованою та постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.12.2006 –скасувати.

Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.09.2006 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання відмови в призначенні пенсії незаконною та зобов’язання призначити пенсію – залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.