Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

на постанову Господарського суду Хмельницької області від 20 листопада 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2008 року

у справі №10/264-НА (22-а-3466/08)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар’єр"(надалі –позивач, ВАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар’єр")

до Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (надалі –відповідач, Старокостянтинівська ОДПІ Хмельницької області)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

У жовтні 2005 року ВАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар’єр"звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Старокостянтинівської ОДПІ Хмельницької області №0000441700 від 19.08.2005 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку з власників транспортних засобів юридичних осіб в сумі 13380,00 грн. та штрафних санкцій на суму 4683,00 грн.

Позивач, вважає вищезазначене спірне податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства та невідповідністю фактичним обставинам справи.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 20 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2008 року, позовні вимоги задоволено.

Обґрунтовуючи свої висновки, суди попередніх інстанції, виходили з того, що наявні в матеріалах справи докази спростовують висновки податкового органу викладені в акті перевірки, а тому у відповідача не було підстав для визначення позивачу податкових зобов’язань по податку з власників транспортних засобів по автомобілях БелАЗ.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Старокостянтинівська ОДПІ Хмельницької області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове –про відмову у задоволені позовних вимог посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що працівниками Старокостянтинівської ОДПІ Хмельницької області була здійсненна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар’єр" за період з 01.04.2004 року по 31.03.2005 року, за результатами якої складено акт №67-238-05471885 від 19.08.2005 року.

В згаданому акті податковий орган посилається на порушення позивачем, зокрема, вимог ст. 2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", а саме, не включено в розрахунок податку з власників транспортних засобів за період ІІ кв. 2004 року по І кв. 2005 року автомобілі марки БелАЗ в кількості трьох одиниць модифікації 7253, 754050, 540А, в результаті чого занижено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 13380,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 19.08.2005 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000441700/0, яким позивачу донараховано податок з власників транспортних засобів в розмірі 13380,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 4683,00 грн.

Підставою прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення, слугував висновок контролюючого органу про те, що автомобілі марки "БелАЗ"відповідно до ст.2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин' є об’єктом оподаткування. Свою позицію обґрунтовує тим, що ст.2 цього Закону передбачає, що об’єкт оподаткування визначається залежно від коду за Гармонізованою системою опису та кодування товарів, а оскільки транспортний засіб (автомобілі марки "БелАЗ") відносяться до коду 8704 за Гармонізованою системою опису та кодування товарів, тому твердження позивача, що зазначений автомобіль не є об’єктом оподаткування, безпідставні.

Також встановлено, що відповідно до Статуту товариства, довідок органів статистики одним із видів діяльності ВАТ "Старокостнтинівський спеціалізований кар’єр"розробка корисних копалин, розроблення гравійних та піщаних кар'єрів, виробництво та збут продукції з природного каменю з чого випливає, що підприємство має завершений цикл виробництва.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу належать автомобілі марки "БелАЗ"в кількості трьох одиниць модифікації 7253, 754050, 540А.

В ході розгляду справи, для з’ясування питання щодо визначення коду класифікації автомобілів, ухвалою суду від 03.01.2006 року по даній справі призначено товарознавчу судову експертизу, відповідно до висновку експерта №9275 від 27.06.2007 року вказані автомобілі відносяться до великотоннажних автомобілів, які спроектовані із врахуванням специфічних умов експлуатації у відкритих кар'єрах корисних копалин або на будівництві великих гідротехнічних чи промислових споруд, за своєю конструкцією мають всі притаманні вантажним автомобілям ознаки, проте з технічної точки зору не відносяться до дорожніх транспортних засобів з огляду на свої габаритні розміри, вагові характеристики, які не відповідають вимогам ПДР України, а саме значно перевищують гранично допустимі значення вказаних величин, тому їх експлуатація на дорогах загального призначення не допускається, вони призначені для експлуатації на технологічних шляхах, що прокладені у кар'єрах або на будівництві. Вказані автомобілі фактично є елементами технологічного процесу виробництва та забезпечують доставку гірської породи від забою до дробильно-сортувального заводу.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачається обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) цим Законом встановлюється податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування.

Статтею 1 цього Закону визначено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є, крім інших, підприємства, що мають власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об’єктами оподаткування.

Згідно із вимогами статті 2 зазначеного Закону об’єктами оподаткування є, окрім іншого автомобілі вантажні —код 8704. Разом із тим, ця ж правова норма до транспортних засобів, що не є об’єктами оподаткування, відносить транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, —код 8709.

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Тому, суди попередніх інстанції доречно звернули увагу на те, що автомобілі-самоскиди марки "БелАЗ"виконують роботи технологічного циклу виробництва тільки у внутрішніх межах підприємства, перевозять вантажі (гранітну масу) тільки на короткі відстані в межах підприємства, з кар'єра до дробильного виробництва.

Наведене підтверджено подорожніми листами зазначених вантажних транспортних засобів з фактичними маршрутами їх пересування, технологічним режимом виробництва ВАТ "Старокостянтинівський гранітний кар'єр", повідомленням виробника вказаних автомобілів "БелАЗ", РУПП "Білоруський автомобільний завод", з якого вбачається, що самоскиди БелАЗ призначені для технологічних та будівельних робіт поза дорогами загального користування, а до місця експлуатації БелАЗи можуть транспортуватися залізничним, водним, повітряним транспортом чи, за згодою ДАІ і дорожніх відомств своїм ходом.

Таким чином, суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано дійшли висновку, умови експлуатації автомобілів марки "БелАЗ"- це використання виключно в закритому технологічному циклі.

Відповідно до підпункту "с" пункту 3 Правил тлумачення Гармонізованої системи кодування товарів, у разі коли товари можуть підпадати під класифікацію за двома і більше позиціями, вони класифікуються за позицією, яка є останньою у цифровій послідовності.

З огляду на зазначене, судами правильно відзначено, що в даному випадку повинна застосовуватися товарна позиція 8709, а не 8704, як на цьому наполягає податковий орган.

Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту частини 2 статті 71 цього Кодексу вбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, прийняте відповідачем 19.08.2005 року податкове повідомлення-рішення №0000441700/0, яким позивачу донараховано податок з власників транспортних засобів в розмірі 13380,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 4683,00 грн. є незаконним.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає порушень судами попередніх інстанції норм матеріального, на які посилається податковий орган у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно та всебічно розглянуто докази у справі, яким надано правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області –залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Хмельницької області від 20 листопада 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2008 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.