Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Сіроша М.В., Харченка В.В.

при секретарі: Гутніченко А.М.

за участю представників:

Прокуратури України –прокурора Відділу Івченко О.А.

Кабінету Міністрів України –Головатенко О.М.

Міністерства охорони навколишнього природного середовища України –Гребенюка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою заступника Генерального прокурора України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року у справі №46/511-А за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-БАРС", Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання недійсним дозволу, зобов’язання вчинити дії та розірвання угоди, -

У вересні 2006 року заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 09.12.2004 №2640, виданий Державним комітетом природних ресурсів України ТОВ "ІНТЕР-БАРС";

зобов'язати Міністерство охорони навколишнього природного середовища України вчинити дії по анулюванню спеціального дозволу на користування надрами;

розірвати угоду від 09.12.2004 №2640 про умови користування нафтогазоносними надрами в межах ділянки "Матроська площа газової купольної структури", укладену між Державним комітетом природних ресурсів України та ТОВ "ІНТЕР-БАРС".

Постановою Господарського суду міста Києва від 23 січня 2007 року позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року, постанова суду першої інстанції скасована та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі заступник Генерального прокурора України просить скасувати ухвалені у справі судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що судами не було встановлено всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, судом не було враховано, що у 2004 році спеціальні дозволи надавались виключно за результатами аукціону.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у 2004 році було заборонено надання спеціальних дозволів без проведення аукціону, а тому Державним комітетом природних ресурсів України протиправно було видано ТОВ "ІНТЕР-БАРС"спеціальний дозвіл на користування надрами №2640 без проведення аукціону.

Апеляційний суд скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, дійшов висновку, що дозвіл ТОВ "ІНТЕР-БАРС"був наданий Державним комітетом природних ресурсів України правомірно. Так, апеляційний суд зазначив, що в даному випадку для отримання спеціального дозволу не було необхідності проводити аукціон, оскільки, за висновками апеляційного суду, заява про видачу спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку на Матроському куполі, була подана лише цим Товариством.

Однак, з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна з огляду на нижченаведене.

Судом встановлено, що 09.12.2004 Державним комітетом природних ресурсів України відповідно до рішення засідання Робочої комісії з розгляду питань надання надр у користування, ліцензій на види господарської діяльності, дозволів на буріння експлуатаційних свердловин на воду Державного комітету природних ресурсів України від 02.12.2004 (протокол № 25) було видано ТОВ "ІНТЕР-БАРС"спеціальний дозвіл на користування надрами №2640 (вид користування —геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка; об'єкт користування —Матроська купольна структура; корисні копалини —газ (метан) вугільних родовищ; місце знаходження об'єкту —Попаснянський район Луганської області; мета надрокористування —геологічне вивчення, у тому числі, дослідно-промислова розробка з метою дегазації вугленосної товщі з вилученням газу (метану) на Матроському куполі, оцінка запасів, затвердження запасів ДКЗ України; термін дії дозволу —5 років).

09.12.2004 Державний комітет природних ресурсів України та ТОВ "ІНТЕР-БАРС"уклали угоду №2640 про умови користування надрами, якою досягнуто згоди щодо основних її моментів, а саме: предмету угоди, характеристики ділянки надр, програми робіт, умов продовження, зупинення або анулювання дії спеціального дозволу, вимог щодо реалізації продукції, проведення та фінансування ліквідаційних робіт, відповідальності сторін, порядку вирішення спорів тощо.

Згідно ст. 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування.

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни (ст. 13).

Норми ч. 1 ст. 19 Кодексу про надра передбачають, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Відповідно до ч. 1, 3 Закону України "Про нафту і газ" (2665-14) спеціальні дозволи на користування нафтогазоносними надрами надаються на конкурсних засадах у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 15 цього Закону. У разі відкриття покладу нафти і газу користувач нафтогазоносними надрами, який здійснював пошук і розвідку родовищ за інших рівних умов, які були оприлюднені як умови конкурсу відповідно до статті 15 цього Закону, має переважне право на одержання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами цієї ділянки для видобування нафти і газу.

Згідно ст. 15 Закону України "Про нафту і газ" конкурс по видачі спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами визнається таким, що відбувся, якщо у ньому взяло участь не менше двох учасників.

У разі, якщо лише один суб'єкт підприємницької діяльності подав заявку на отримання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, а відсутність інших учасників зумовлена причинами, що визнані об'єктивними спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, то спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами надається заявникові за умови його відповідності усім вимогам, які встановлені органом, що проводить конкурс.

Обов'язковою умовою участі в конкурсі є надання заявником повної та достовірної інформації про себе відповідно до встановленої процедури проведення конкурсу, а спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами надається заявнику не пізніше ніж через 60 днів з моменту визнання його переможцем конкурсу. Протягом цього строку має бути завершено всі необхідні процедури, передбачені чинним законодавством, та укладено угоду про умови користування нафтогазоносними надрами.

Умови проведення конкурсів на отримання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами розробляються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і затверджуються Кабінетом Міністрів України, а конкурсний відбір здійснюється постійно діючою конкурсною комісією при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр. При оголошенні конкурсу спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр повинен оприлюднити визначену у ст. 15 Закону України "Про нафту і газ"інформацію.

У разі промислової розробки нафтогазоносних надр оприлюднюється також вся необхідна документація щодо технологічних, хімічних, геологічних, фізичних та інших параметрів нафти і газу, що буде видобуватися.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про державну геологічну службу" до повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр належить надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування ділянками надр, прийняття рішень щодо їх припинення або анулювання.

У відповідності до Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України № 724/2000 від 29.05.2000 (724/2000) , Міністерство екології та природних ресурсів України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, видає в установленому порядку дозволи (ліцензії) на спеціальне використання природних ресурсів, спеціальні дозволи на користування надрами.

Відповідно до Положення про Державну геологічну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 439 від 30.03.2002 (439-2002-п) , Державна геологічна служба України є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекоресурсів та підпорядковується йому, видає ліцензії на пошук (розвідку) корисних копалин та спеціальні дозволи на інші види користування надрами.

Згідно п. 2 Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів" №1039/2003 від 15.09.2003 р. (1039/2003) (який був чинним до 11.01.2006) Державний комітет природних ресурсів України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр. Відповідно до Указу Президента України від 20.04.2005 р. №675/2005 (675/2005) Міністерство охорони навколишнього природного середовища України органом, на який покладено функції та виконання зобов'язань ліквідованого на даний час Державного комітету природних ресурсів України.

Згідно абз.3 ст. 80 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" зупинено на 2004 рік дію ч. 2, 6 ст. 16 (щодо умов надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами) Кодексу України про надра (132/94-ВР) , ст. 14, 15, 16 та 17 (щодо умов надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами) Закону України "Про нафту і газ" (2665-14) , абз. 8, 10 ч. 2 ст. 6 (щодо надання повноважень та умов надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами) Закону України "Про державну геологічну службу України" (1216-14) .

Статтею 9 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік" передбачається, що у 2004 році продаж спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами здійснюється на аукціонах (крім випадків, визначених спеціально уповноваженим Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади), порядок проведення яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Слід також зазначити, що дійсно до 01.01.2004 був чинним порядок надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування нафтогазоносними надрами на конкурсних засадах, або поза конкурсом у визначених законом випадках.

Проте, з 01.01.2004 дія правових норм, які встановлювали вказаний порядок надання спеціальних дозволів (ліцензій) була зупинена. При цьому було встановлено, що спеціальні дозволи продаються на аукціонах, крім випадків, визначених спеціально уповноваженим Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про нафту і газ" спеціальні дозволи на користування нафтогазоносними надрами, видані з порушенням встановленого порядку їх отримання, визнаються недійсними в судовому порядку. Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про уповноважений орган з визначення випадків надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами без проведення аукціонів" від 15.10.2004 р. № 745-р (745-2004-р) Державний комітет природних ресурсів України уповноважено визначати випадки надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами без проведення аукціонів.

На виконання вказаного розпорядження 25.10.2004 р. Державним комітетом України з природних ресурсів наказом № 199 (z1495-04) затверджено Перелік випадків надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами без проведення аукціонів (втратив чинність відповідно до наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.04.2006 №163 "Про визнання наказу Держкомпрнродресурсів України від 25.10.2004 р. № 199 таким, що втратив чинність" (z0437-06) (далі —наказ № 199).

Однак, зазначений вище наказ набув чинності у грудні 2004 року.

Таким чином, передумови та підстави надання Товариству спеціального дозволу не підпадають під дію зазначеного вище наказу №199 (z1495-04) , оскільки з матеріалів справи вбачається, що з проханням погодити матеріали на одержання ліцензії на користування надрами в межах Матроської площі зверталася інша особа - Попаснянська районна державна адміністрація Луганської області листом від 27.08.2004 № 1/274-1354).

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про нафту і газ" анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами здійснюється у разі визнання виданого спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами недійсним.

У ч. 2 ст. 27 Закону України "Про нафту і газ" передбачено, що анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Згідно ч.4 ст.27 цього Закону анулювання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами тягне за собою розірвання угоди з надрокористувачем про умови користування нафтогазоносними надрами.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до ч.1 ст.226 КАСУ є підставою для скасування постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року - скасувати.

Постанову Господарського суду міста Києва від 23 січня 2007 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.