Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області

на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 грудня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення (далі УПСЗН) Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення грошових коштів,

У грудні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності УПСЗН Ніжинської міської ради Чернігівської області та стягнення заборгованості з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Позивач зазначила, що вона є матір’ю ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (2811-12) має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом мінімуму для дітей віком до 6 років. Посилаючись на те, що розмір виплачуваної їй допомоги з жовтня по грудень 2007 року не відповідає розміру, встановленому вказаним законом, просила суд визнати бездіяльність відповідача неправомірною, зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки та виплату вказаної допомоги за період з жовтня по грудень 2007 року в розмірі 1096,69 грн.

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 грудня 2008 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2010 року позов задоволено. Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_6 заборгованість по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з жовтня по грудень 2007 року включно відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років (470 грн. щомісяця) з урахуванням сум, що отримані нею за визначений період згідно статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнавши незаконною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради на користь ОСОБА_6 3 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

У касаційній скарзі УПСЗН Ніжинської міської ради Чернігівської області порушує питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального права. Зазначає, що судами не враховано вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Від позивача заперечень не надійшло.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що після народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 позивач відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався положеннями Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , якими зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) пункт 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним).

Згідно із ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України (254к/96-ВР) і дає офіційне тлумачення Конституції України (254к/96-ВР) та законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку, щодо неправомірності дій відповідача по відмові у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з жовтня 2007 року по грудень 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом (в редакції статті на момент виникнення спірних правовідносин).

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 грудня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.