Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.,

Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Криворізької митниці на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2008 р. у справі за позовом ВАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" до Криворізької митниці про скасування картки відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -

В лютому 2008 року позивач звернувся до суду із позовом до митниці про визнання протиправним рішення Криворізької митниці по відмові позивачу в здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України і визнання не чинною картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2008 р. позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску і транспортних засобів через митний кордон України №113020002/2008/000002 від 21.02.2008, видану Криворізької митницею.

Рішення судів мотивовані невідповідністю дій відповідача щодо відмови позивачу в здійсненні митного оформлення товару нормам діючого законодавства, оскільки вимога відповідача про надання позивачем інформації щодо пов’язаного кола осіб, які є або були платниками податку на додану вартість, не передбачено чинним законодавством.

Не погоджуючись із прийнятим по справі судовим рішенням апеляційного суду, Криворізька митниця подала касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог з мотивів невірного застосування судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вбачає підстави до її задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.02.2008р. позивачем заявлено до митного оформлення вантажну митну декларацію №113020002/8 з необхідним пакетом документів для проведення процедури митного оформлення вантажу.

Сплату податку на додану вартість при ввезені товару позивачем було відстрочено шляхом видачі податкового векселя. В здійсненні митного оформлення вантажу відповідачем відмовлено, про що видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Підставою відмови в проведенні митного оформлення Криворізька митниця зазначила порушення вимог ст. 88 Митного кодексу України в частині ненадання відомостей, передбачених п. 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 р.

Визнаючи протиправною та скасовуючи картку відмови, суди попередніх інстанцій послались на те, що законодавством України не встановлено обов’язку платника податку надавати такі документи та відомості.

Водночас, вирішуючи спір щодо правомірності рішення відповідача про відмову в здійсненні митного оформлення вантажу, суди дійшли помилкового висновку про не застосування до спірних правовідносин статті 63 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якою заборонено у 2008 р. надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов’язань суб’єктів господарювання за податками, зборами (обов’язковими платежами). Вказана норма про заборону надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов’язань поширюється на правовідносини щодо погашення податку на додану вартість на митному кордоні шляхом пред’явлення податкового векселя, і як спеціальна норма має перевагу при застосуванні. Тобто погашення податку на додану вартість шляхом пред’явлення векселя у 2008 р. заборонено.

При таких обставинах колегія суддів дійшла думки, що картка відмови видана відповідачем на законних підставах і є правомірною, оскільки ґрунтується на вимогах ст. 63 Закону України "Про державний бюджет на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин, але невірно застосували норми матеріального права до їх вирішення, що потягло за собою прийняття незаконного рішення.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 229, 232 КАС України, колегія суддів –

Касаційну скаргу Криворізької митниці задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2008 р. скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, встановлені КАС України (2747-15) .