Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В., Островича С.Е., Степашка О.І

розглянувши у письмовому

провадженні

касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.08.2008

у справі № 2-29/2389-2008А Господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

до 1.Приватного підприємства "Юк - Трейд"

2.Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Серп і молот"

про визнання угод недійсними

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2008, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.08.2008, в задоволенні позову Красноперекопської ОДПІ про визнання недійсними господарських зобов’язань, на виконання яких СВК "Серп і молот" видані ПП "Юк-Трейд"податкові накладні № 90 від 16.06.2006, № 87 від 14.06.2006, № 93 від 19.06.2006, № 121 від 21.07.2006, № 125 від 24.07.2006, № 130 від 27.07.2006, № 138 від 31.07.2006, № 179 від 30.09.2006 на загальну суму 664638,88 грн. (в т.ч. ПДВ –132927,35 грн.), відмовлено.

Судові рішення про відсутність підстав для задоволення позову вмотивовані висновком про недоведеність ДПІ факту укладання між СВК "Серп і молот"та ПП "Юк-Трейд"будь-яких правочинів.

В касаційній скарзі Красноперекопська ОДПІ просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права: статей 203, 215 ЦК України, статті 49 КАС України.

Відповідачі не реалізували процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України (ГК) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

До 1 січня 2011 року (дата набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України" (2756-17) , яким стаття 228 Цивільного кодексу України (ЦК) доповнена частиною третьою) частину 1 ст. 207 ГК слід застосовувати з врахуванням норм частини 2 ст. 215 та частин 1 і 2 ст. 228 ЦК, у відповідності з якими правочин, який укладений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, слід вважати таким, що порушує публічний порядок, а відтак є нікчемним.

Відповідно до частини 1 ст. 208 ГК якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Отже, органи державної податкової служби мають право звертатися до судів із позовами про застосування юридичних наслідків правочину (господарського зобовязання), укладеного з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, встановлених наведеною правовою нормою.

При цьому обов’язковою підставою для застосування таких наслідків є виконання господарського зобовязання хоча б однією із сторін.

В судовому процесі встановлені обставини, які свідчать про фіктивність правочинів, зокрема, намір з боку ПП "Юк-Трейд", яким пред’явлені податкові накладні як підстава для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, спрямований на незаконне зменшення податкового зобов’язання, а відтак, спрямований проти інтересів держави і суспільства.

Як наслідок, в силу ст. 228 ЦК, ст. 207 ГК, правочини на поставку зерна, на господарські операції щодо яких оформлені вказані податкові накладні, є нікчемними. Разом з тим, наслідки, встановлені частиною 1 ст. 208 ГК не можуть бути застосовані, оскільки в судовому процесі встановлено, що ці правочини фіктивні, тобто не виконувались.

З огляду на викладене, суди обґрунтовано відмовили в позові ОДПІ про застосування цих наслідків, оскільки лише на пред’явлення позову саме з такими вимогами податкові органи мають право звертатись до суду згідно з пунктом 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"та статті 17 КАС України.

Таким чином, ухвалені судами рішення у справі ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і підлягають залишенню без змін як обґрунтовані та законні.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.08.2008, постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.