Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В., Островича С.Е., Степашка О.І

розглянувши у попередньому судовому

засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим

на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2008

у справі № 2-а-290/08 Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим

за позовом Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим

до ОСОБА_2

про стягнення податкового боргу

Постановою Нижньогірського районного суду Автономної Республіки (АР) Крим від 24.07.2008, залишеної без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2008, в задоволенні позову ДПІ у Нижньогірському районі АР Крим про стягнення з ОСОБА_2 податкового боргу в сумі 4521,49 грн. відмовлено з тих підстав, що отримана відповідачем спадщина (земельний пай) відповідно до підпункту 13.2.1 пункту 13.2 ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"від 22.05.2003 № 889-IV (далі – Закон № 889-IV (889-15) ) оподатковується за нульовою ставкою, отже, у відповідача не виникло податкове зобов’язання у зв’язку із прийняттям спадщини в сумі 4521,49 грн., а отже і податковий борг в цій сумі відсутній.

В касаційній скарзі ДПІ у Нижньогірському районі АР Крим просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та постановити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ДПІ посилається на те, що сертифікат на право на земельну ділянку (пай) є об'єктом комерційної власності, посвідчує майнове право, що підлягає оподаткуванню у разі набуття його у спадок.

Заперечуючи проти скарги, відповідач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому процесі встановлено, що ОСОБА_2 після смерті батька ОСОБА_3 отримане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане державним нотаріусом Нижньогірської державної нотаріальної контори, на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства "Садове", розміром 3,49 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала спадкодавцю на підставі сертифікату серії КМ № 0239516, вартість спадкового майна складає 34780,70 грн.

ДПІ у Нижньогірському районі АРК прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення 08.05.2007 № 0000291700/0 про визначення податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 4521,49 грн. виходячи з того, що отримання в спадщину права на земельний пай є об’єктом спадщини, що підлягає оподаткуванню згідно із підпунктом "в"пункту 13.1 ст. 13 Закону № 889-IV.

Згідно з цим підпунктом об’єктом спадщини є об'єкт комерційної власності, а саме - цінний папір (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею.

Підпунктом 4.2.14 пунктом 4.2 ст. 4 Закону № 889-IV встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону.

Корпоративні права, згідно із частиною 1 ст. 167 ГК України, це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відмовляючи в задоволенні позову ДПІ про стягнення з ОСОБА_2 податкового боргу в сумі 4521,49 грн., суди обґрунтовано виходили з того, що сертифікат на право на земельну ділянку (пай) засвідчує право вимоги, майнове право його власника, а не корпоративне право. Позивач не отримав спадок, що є об’єктом оподаткування відповідно до пункту 13.1 ст. 13 Закону № 889-ІV, у зв’язку з чим у нього відсутній обов’язок щодо сплати податку, а отже відсутній і податковий борг з податку з доходів фізичних осіб.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2008, постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 24.07.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .