Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В., Островича С.Е., Степашка О.І

розглянувши у попередньому судовому

засіданні

касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Федорівка"

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2008

у справі № 9/22/08-АП Господарського суду Запорізької області

за позовом Державної податкової інспекції у Приазовському районі Запорізької області

до сільськогосподарського товариства з обмеженої відповідальністю "Федорівка"

про стягнення 17419,79 грн.

ДПІ у Приазовському районі Запорізької області звернулась з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженої відповідальністю "Федорівка"(далі –СТОВ "Федорівка") про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 17 419,79 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 06.03.2008 у позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що податкове повідомлення-рішення про визначення відповідачу суми податкового зобов’язання, яку ДПІ просить стягнути як податковий борг, за наслідками перевірки податковим органом не приймалось, а отже, податковий борг відсутній в силу неузгодженості суми податкового зобов’язання.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2008 постанову Господарського суду Запорізької області від 06.03.2008 скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Постанова вмотивована тим, що відповідач, як податковий агент, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету суми податку при виплаті доходу фізичним особам. Станом на 01.04.2007 згідно регістрів бухгалтерського обліку у СТОВ "Федорів"обліковується заборгованість перед бюджетом в розмірі 17419,79 грн. з утриманого з доходів, виплачених фізичним особам, податку.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає відхиленню задоволенню.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі направлення від 14.05.2007 № 83 податковим органом проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності СТОВ "Федорівка"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 по 31.03.2007.

За результатами перевірки складена довідка від 21.05.2007 № 7/17-03749945, якою встановлена сума заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, що обліковується в бухгалтерському обліку відповідача станом на 01.04.2007 у розмірі 17 419,79 грн.

Згідно статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"від 22.05.2003 № 889-ІV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, застосовуючи ставку податку, визначену у статті 7 цього Закону.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Якщо оподатковуваний дохід виплачується у не грошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

В силу пункту 19.2 цього Закону (889-15) особи, які відповідно до цього Закону (889-15) мають статус податкових агентів, зобов’язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону (889-15) , податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування.

Відповідно до підпунктів 16.3.4, 16.3.5 Закону № 889-ІV (889-15) контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції звертаються до суду з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Спір стосовно розміру заборгованості між сторонами відсутній.

З огляду на зазначене висновок суду першої інстанції про відсутність у відповідача податкового боргу не відповідає встановленим у справі обставинам та нормам матеріального права, що правильно розцінено судом апеляційної інстанції як підстава для скасування постанови від 06.03.2008 та для прийняття нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Федорівна"залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .