Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Сіроша М.В., Харченка В.В.

при секретарі: Гутніченко А.М.

за участю представника:

ДПІІ "Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна"–Шапошнікова І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна"на постанову Київського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року у справі №2а-3633/10/1070 за позовом дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна"до Державної санітарно-епідеміологічної служби на повітряному транспорті України про скасування постанови, -

ДПІІ "Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна"звернулось до суду з позовом до Державної санітарно-епідеміологічної служби на повітряному транспорті України про скасування постанови від 2 лютого 2010 року №05 про застосування фінансової санкції в розмірі 9 798 089,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ДПІІ "Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна" ані під час перевірки, ані протягом 2009-2010 років не було порушено вимоги ст.17 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", підприємство не впроваджувало нових технологічних процесів виробництва та обробки харчових продуктів, тому відповідач приймаючи спірну постанову діяв з порушенням вимог чинного законодавства України, без урахування всіх обставин, що мають значення при прийняття постанови. Вказує, що постанова Центральної СЕС ЦА №13 від 15.10.2007 про тимчасове призупинення роботи цеху бортового харчування у період з 14.04.2008 по 14.03.2009 не діяла, оскільки була зупинена ухвалою господарського суду Київської області від 22.10.2007, тому за вказаний період, на думку позивача, штраф застосовуватись не може, а з 14.03.2009 позивачем діяльність цеху бортового харчування була добровільно зупинена.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ДПІІ "Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна"просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Окрім того вказує, що судами попередніх інстанцій не було враховано, що спірною постановою №5 від 02.02.2010 відповідач двічі нарахував на позивача фінансові санкції, оскільки за цей самий період відповідач постановою №55 від 07.11.2007 вже застосував до позивача фінансові санкції у розмірі 4347040,00 грн.

В запереченнях на касаційну скаргу Державна санітарно-епідеміологічна служба на повітряному транспорті України просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірна постанова відповідача про застосування фінансових санкцій від 02.02.2010 №05 прийнята в межах повноважень Державної санітарно-епідеміологічної служби на повітряному транспорті і відповідає вимогам ст.ст.15, 17 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на нижченаведене.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою собою Державної санітарно-епідеміологічної служби на повітряному транспорті України складено 20 січня 2010 року складено протокол про порушення позивачем санітарних норм, в якому зазначено, що підприємство ДПІІ "Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна"працювало в період з 14.04.2008 по 14.03.2009 та випускало продукцію, яку було реалізовано на борти повітряних суден, що є порушенням ст.ст.17,42 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"та постанови від 15.10.2007 №13 Головного державного сан. лікаря ЦА України.

Зазначений протокол про порушення санітарних норм від 20.01.2010 розглянуто Головним державним санітарним лікарем на повітряному транспорті України та прийнято постанову від 02.02.2010 №05 про застосування до ДПІІ "Аіро Кейтерінг Сервісзі Україна"фінансової санкції у розмірі 9798098,00 грн. за невиконання постанови Головного державного санітарного лікаря ЦА України №13 від 15.10.2007 щодо тимчасової заборони роботи.

Відповідно до ст.46 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"за випуск, реалізацію продукції, яка внаслідок порушення вимог стандартів, санітарних норм є небезпечною для життя і здоров"я людей, підприємство, підприємець, установа, організація сплачує штраф в розмірі 100 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", продовольча сировина, харчові продукти, а також матеріали, обладнання та вироби, що використовуються при їх виготовленні, зберіганні, транспортуванні та реалізації, повинні відповідати вимогам санітарних норм і підлягають обов’язковій сертифікації.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які виробляють, зберігають, транспортують чи реалізують харчові продукти і продовольчу сировину, несуть відповідальність за їх безпеку для здоров’я і життя населення, відповідність вимогам санітарних норм.

Розробка і виробництво нових видів харчових продуктів, впровадження нових технологічних процесів їх виробництва та обробки, а також матеріалів, що контактують з продовольчою сировиною чи харчовими продуктами під час виготовлення, зберігання, транспортування та реалізації, дозволяється Головним державним санітарним лікарем на підставі позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Отже, за приписами норм Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" (4004-12) дозвіл відповідного санітарного лікаря є обов’язковим, зокрема, при виробництві нових видів харчових продуктів, впровадження нових технологічних процесів їх виробництва та обробки.

Однак, судами попередніх інстанцій не було з’ясовано, чи виробляв позивач без дозволу державного санітарного лікаря нові види харчових продуктів, які були ним реалізовані на борти повітряних суден у спірному періоді, за який відповідачем застосовано штрафні санкції.

Окрім того, приймаючи судове рішення про відповідність діючому законодавству спірної постанови відповідача від 02.02.2010 №05 про застосування до позивача фінансової санкції, суди попередніх інстанцій, обмежившись лише посиланням на п. 6 ст. 46 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", а також долученим до матеріалів справи листом ДПА в Київській області від 26.06.2009 №1419/15-125, належним чином не перевірили обґрунтованість розрахунку суми фінансової санкції, не встановили яка інформація бралася до уваги при визначенні суми штрафу, період його розрахунку, вартість одного раціону бортового харчування страв власного виробництва позивача (за мінусом комплектуючих товарів раціону бортового харчування які позивачем не виробляються) за даними бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи не з’ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі, що відповідно до ст. 227 КАС України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 221, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна" –задовольнити частково.

Скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року, а справу №2а-3633/10/1070 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.