Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.,

секретар судового засідання Євтушевський В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2008 року

у справі № 2-а-1344/07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Востоквнешторг"

до Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Востоквнешторг"(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі –відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення Артемівської ОДПІ Донецької області від 02 липня 2007 року № 0000692342/0 про визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі; сплату судових витрат, у тому числі оплату юридичних послуг у сумі 9030,00 грн. покласти на відповідача.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2008 року (в редакції ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2008 року про виправлення описок) постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2007 року скасовано. Позовну заяву ТОВ "Востоквнешторг"задовоелно частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2007 року № 0000692342/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 225750,00 грн., в тому числі основний платіж у сумі 150500,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції в сумі 75250,00 грн. Присуджено ТОВ "Востоквнешторг"з Державного бюджету України судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, у сумі 3,40 грн. Присуджено ТОВ "Востоквнешторг"з Державного бюджету України судові витрати, пов’язані з оплатою послуг на правову допомогу, у сумі 9,63 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі Артемівська ОДПІ Донецької області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2008 року та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2007 року.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга Артемівської ОДПІ Донецької області задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Артемівська ОДПІ Донецької області провела виїзну планову перевірку ТОВ "Востоквнешторг"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 1493/33503657/23-ДСК від 18 червня 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що мало вираз у заниженні підприємством суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за липень 2006 року, на 150500,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було встановлено, що ТОВ "Востоквнешторг"в результаті попередньої оплати не отримало від ТОВ "Метал-Ресурс"товарів (робіт, послуг) і за результатами заліку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не зробило коригування податкового кредиту на суму 150500,00 грн.

На підставі акту перевірки Артемівська ОДПІ Донецької області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000692342/0, яким згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"визначила ТОВ "Востоквнешторг" суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 225750,00 грн., у тому числі: 150500,00 грн. –за основним платежем, 75250,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що оскільки взаєморозрахунки здійснені шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, попередня оплата товарів, також, погашена шляхом заліку, позивач повинен був відкоригувати суму податкового кредиту податку на додану вартість в рахунок зменшення.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не передбачає обов’язок коригування сум податку на додану вартість, включених раніше до складу податкового кредиту, внаслідок коригування валових витрат, зокрема, в разі здійснення розрахунків шляхом погашення зустрічних однорідних вимог, з урахуванням того, що за результатами проведення взаємозаліку не змінювалась сума компенсаційної вартості товарів, не переглядалася ціна товарів, не встановлено факту повернення товарів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов договорів купівлі-продажу, укладених між ТОВ "Востоквнешторг"(покупець) та ТОВ "Метал-Ресурс"(продавець), здійснило попередню оплату товарів шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок контрагента згідно платіжних доручень, перелік яких наведено на 14 аркуші акту перевірки (арк. справи 20), на загальну суму 903000,00 грн.

В свою чергу, ТОВ "Метал-Ресурс"виписало ТОВ "Востоквнешторг"податкові накладні, перелік яких наведено на 14 аркуші акту перевірки (арк. справи 20), на загальну суму 903000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість –150500,00 грн.

На підставі здійснених розрахунків та отриманих податкових накладних ТОВ "Востоквнешторг"включило до складу податкового кредиту за липень 2006 року суму податку на додану вартість в розмірі 150500,00 грн.

Таким чином, сплативши кошти ТОВ "Метал-Ресурс", позивач повністю виконав свої зобов’язання по договорам купівлі-продажу та сформував свої валові витрати і податковий кредит у відповідності до вимог пунктів 5.1, 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Як встановлено в акті перевірки, станом на 01 липня 2006 року на рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"рахувалася дебіторська заборгованість у сумі 1717000,00 грн., яка виникла у результаті перерахування попередньої оплати ТОВ "Метал-Ресурс".

31 липня 2006 року ТОВ "Востоквнешторг"звернулося до ТОВ "Метал-Ресурс"із заявою за вих. № 07/31-1 (арк. справи 34) про здійснення зарахування зустрічних вимог станом на 31 липня 2006 року згідно акту звірки розрахунків по 631 та 361 рахунках бухгалтерського обліку на суму 1717000,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено податковим органом у доповненнях до заперечення за вих. № 28330/10/10 від 17 серпня 2007 року (арк. справи 94), що підтверджується деклараціями ТОВ "Востоквнешторг"з податку на прибуток за півріччя 2006 року та 3 квартали 2006 року (арк. справи 95-98), внаслідок здійснення взаємозаліку ТОВ "Востоквнешторг"здійснило коригування суми валових витрат в бік зменшення таких витрат на суму взаємозаліку на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Підставою для визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок податкового органу про те, що ТОВ "Востоквнешторг"за результатами заліку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не зробило коригування податкового кредиту на суму 150500,00 грн.

Правила формування податкового кредиту визначені пунктами 7.4 - 7.6 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як визначено підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачає коригування податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні зарахування зустрічних однорідних вимог. Цей Закон (168/97-ВР) чітко визначає випадки, коли виникає необхідність коригування податкового кредиту з податку на додану вартість, зокрема: якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (пункт 4.5 статті 4 цього Закону); у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду (підпункт 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 цього Закону).

Але жоден з наведених випадків коригування чи обмеження податкового кредиту з податку на додану вартість не є наслідком зарахування зустрічних однорідних вимог.

В окремих випадках обмеження на формування податкового кредиту з податку на додану вартість випливають з норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, суми, сплачені позивачем в рахунок попередньої оплати товарів, були включені до складу валових витрат, проте після проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог ТОВ "Востоквнешторг" відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) здійснило коригування суми валових витрат.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання нечинним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2008 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.