Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої судді –Васильченко Н.В.

суддів : Цуркана М.І., Черпіцької Л.Т., Калашнікової О.В., Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ТОВ "Меркурій" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2009 р. у справі за позовом ТОВ "Меркурій" до Східної митниці та Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання неправомірними дій, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій"звернулось до суду з позовом до Східної митниці та Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, відновлення преференційного режиму та стягнення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 47520 грн. 13 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2009 р. було відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із прийнятими про справі судовими рішеннями, митниця подала касаційну скаргу, в яких просила їх скасувати, відмовити позивачу в позові з мотивів невірного застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав до її задоволення.

Судами встановлено, що 26.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпромнефть-СМ"(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій"(Покупець) було укладено контракт № СМ-09/01100/018/Д, відповідно до якого Продавець поставляє, а Покупець приймає та сплачує нафтопродукти за цінами, в кількості та у відповідності з якістю, які обумовлені в додаткових угодах, що є невід'ємною частиною зазначеного контракту. Крім того пунктом 6.2 зазначеного Контракту передбачено, що сертифікат походження надається на запит Покупця та за рахунок Продавця. 02.02.2009 року та 03.02.2009 року між сторонами були укладені додаткові угоди № П-001 та № П-002 (відповідно) щодо визначення ціни на товар, згідно яких одна метрична тонна парафіну нафтового сірникового НС складає 450 доларів США, так само одна метрична тонна воску захисного ЯВ-1 - 450 доларів США. Ставка ПДВ за вказаними додатками складає 0 %.

02.03.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій"надані до Східної митниці ВМД № 700000005/9/001739, ВМД № 700000005/9/001740, ВМД № 700000005/9/001742 відповідно до яких задекларований товар - парафін нафтовий сірниковий Нс сирий. Відправником товару визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпромнефть - смазочные материалы" (ряд. 2). Умови поставки - СРТ-RU ст. Соловей (ряд. 20), код товару 2712903990 (ряд. 31). Також 02.03.2009 року позивачем до Східної митниці надано ВМД № 700000005/9/001740, відповідно до якої задекларований товар - віск захисний парафіновий нафтовий сирий ЯВ-1. Відправником товару визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Газпромнефть - смазочные материалы"(ряд. 2). Умови поставки –СРТ- RU ст. Соловей (ряд. 20), код товару 2712903990 (ряд. 31). До вказаних декларацій позивачем були додані контракт № СМ-09/01100/018/Д від 26.01.09 року, Додатки до нього П-001 від 02.02.2009 року, П-002 від 03.02.2009 року, оригінали накладних СМГС №№ АЖ 963618, АЖ 963616 від 14.02.2009 року, рахунки-проформи б/н від 13.02.09 року та 14.02.2009 року, паспорти продукції - воску захисного парафінового нафтового ЯВ-1 та парафіну нафтового сірникового Нс.

Водночас, сертифікати про походження товару позивачем надані не були.

Вирішуючи спір по суті, суди правильно послались на статтю 282 Митного кодексу України, згідно якої для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково: на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України; на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності; якщо це передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України; у випадках, коли у документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.

Згідно ст. 283 Митного кодексу України - сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення. Відповідно до ст. 276 Митного кодексу України - країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Згідно ст. 22 Закону України "Про Єдиний митий тариф"- допускається встановлення преференцій щодо ставок Єдиного митного тарифу України у вигляді звільнення від обкладення митом, зниження ставок мита або встановлення квот на преференційне ввезення щодо товарів та інших предметів, які походять з держав, що утворюють разом з Україною митний союз або зону вільної торгівлі; обертаються в прикордонній торгівлі. При цьому відповідно до ст. 284 Митного кодексу України - до товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння за умови одержання належним чином оформленого посвідчення про їх походження не пізніше ніж через один рік з дати здійснення митного оформлення.

Такий режим передбачений ст. 3 Угоди Про створення зони вільної торгівлі Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав, підписаного Україною 15.04.1994 року, згідно якої Договірні Сторони не застосовують мита, податки і збори, які мають еквівалентну дію, а також кількісні обмеження на ввіз і/або вивіз товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території інших Договірних Сторін. За вказаною угодою країна походження товару визначається відповідно до Правил визначення країни походження товарів, які є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Згідно норм ст. 284 Митного кодексу України передбачено, що товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом за умови сплати мита за повними ставками.

Судами встановлено та це не заперечується сторонами, що при митному оформленні товару позивачем не були надані сертифікати про походження товару, що ним ввозився. З огляду на що, Східною митницею правомірно було нараховане позивачу ввізне мито у розмірі 2% від митної вартості товару за вищевказаними деклараціями у загальному розмірі 47526 грн. 13 коп.

24.03.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій"були подані до Східної митниці сертифікати про походження товару форми СТ-1 від 26.02.2009 року № RUUA 9036000168, № RUUA 9036000171, № RUUA 9036000170, посвідчені Ярославською обласною торгово-промисловою палатою. Разом із вказаними сертифікатами позивач подав лист від 24.03.2009 року, зареєстрований відповідачем за № 24-03/09-1, в якому просив повернути йому надмірно сплачені суми, тобто відновити преференційний режим. З метою перевірки преференційних сертифікатів, Східною митницею 03.04.2009 року було направлено запит до Ярославської торгово-промислової палати з проханням підтвердити факт видачі вказаних сертифікатів, у зв'язку з чим ТОВ "Меркурій"було відмовлено у поверненні надміру сплачених платежів в розмірі 47526 грн. 13 коп.

Відповідно до ст. 283 Митного кодексу України - товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи у випадках, встановлених цим Кодексом (92-15) , не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості. У разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей.

Статтею 277 Митного кодексу України передбачено, що визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень цього Кодексу (92-15) .

Відповідно до Угоди Про створення зони вільної торгівлі Ради глав урядів СНД, підписаного Україною 15.04.1994 року (997_051) - встановлені Правила визначення країни походження товарів, які діють по відношенню до товарів, що походять з держав-учасниць Угоди. Згідно п. 10 вказаних Правил - для підтвердження країни походження товару в конкретній державі-учасниці Угоди (997_051) необхідне подання митним органам країни ввозу сертифіката про походження товару форми СТ-1 чи декларації про походження товару. Пунктом 21 вказаних Правил передбачено, що до товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння або преференційний режим за умови отримання належного посвідчення про їхнє походження (за формою СТ-1) чи інших необхідних документів протягом одного року з дати митного оформлення. Згідно п. 16 Правил - у разі виникнення сумнівів щодо бездоганності сертифіката чи відомостей, що містяться в ньому, митний орган країни ввозу товару може звернутися до уповноваженого органу, що засвідчив сертифікат, чи до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнюючі відомості, включаючи прохання, пов'язані зі звичайними вибірковими перевірками сертифікатів.

Порядок перевірки преференційних сертифікатів затверджений наказом Державної митної служби України № 683 від 13.10.2003 року (z1145-03) , згідно якого, якщо сертифікат видано в одній з країн СНД, то митний орган України відповідно до угод про вільну торгівлю, укладених Україною, має право запитувати вповноважений орган, що видав сертифікат, про додаткову інформацію про сертифікат чи товар, на який видано цей сертифікат.

Колегія суддів погоджується з висновком судів стосовно того, що у зв'язку з сумнівами у достовірності поданих декларантом сертифікатів про походження товару, митниця правомірно направила запит до Ярославської торгово-промислової палати з проханням підтвердити факт видачі наданих позивачем сертифікатів.

Рішення судів про відмову в позові ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів

Касаційну скаргу ТОВ "Меркурій" залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2009 р. залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, встановлені КАС України (2747-15) .